Хвилі піску, що спадають під звуки музики «INSO-Львів», – мрія швейцарця Гунгарда Маттеса

Міжнародний симфонічний оркестр «INSO-Львів» за майже 12 років творчої діяльності став невід’ємною частиною мистецького життя не тільки Львова, а й відомих концертних майданчиків Європи та Азії.

Особливе звучання, тонке відчуття емоцій та вміння передати їх слухачам піднесло колектив на високий професійний рівень. Проте музиканти зіткнулися з труднощами – фінансування з-за кордону припинилося, тож постало питання, що чекає «INSO-Львів» у майбутньому. Однак, засновник та мистецький керівник оркестру «INSO-Львів», швейцарець Гунгард Маттес не втрачає оптимізму, а про оркестр він розповідає, як про свою дитину – з любов’ю та трепетом.

– Над чим нині працює «INSO-Львів»?

– Складаємо програму на рік – нині заплановано 24 концерти. Також слід узгодити нашу діяльність з графіком філармонії. До того ж урізноманітнюємо репертуар. Власне, оркестр працює над тим, щоб доповнити програму, яку має філармонія. Річ у тому, що у Львівській філармонії сьогодні готуються виконувати меси Баха, ми ж у межах цієї програми зіграємо, можливо, інструментальні концерти Баха. А ще у мене є мрія: втілити по всій Україні проект «пісок з музикою» – пісочна анімація під звуки класичної музики.

Історично склалося, що у Львові музичне мистецтво на дуже високому рівні, а популяризації музичного Львова – нема. Тому слушно було б проводити цікаві музичні акції. Скажімо, маю також ідею міні-концерту камерної музики. До прикладу, у бібліотеці ім. В. Стефаника є багато раритетних нот сина Вольфгана Амадея Моцарта – Франца Ксавера Моцарта, творів австрійської, польської епохи. І є змога віртуозно виконати будь-який твір. Отож, бібліотека надає раритетні ноти, а віртуозний музикант з нашого оркестру їх озвучує.

Нагадаю, що у палаці Потоцьких саме Франц Ксавер Моцарт свого часу започаткував вечори класичної музики, власне, світські раути. Також він пропагував сакральну музику – хорова капела при церкві Юра. Однак, у Європі ніхто не знає Франца Ксавера Моцарта, про те, що він жив у Львові та багато доклався, щоб Львів музичний був на високому рівні. Про це ніхто не пише, у самому ж Львові немає вулиці його імені нема пам’ятника…

– Це означає,що Європа завдяки «INSO-Львів» щойно відкрила для себе Франца Ксавера…

– Саме так. Ми відкрили Франца Ксавера для Європи, ми почали через записи на дисках популяризувати його твори і вони стали популярними. І тепер багато виконавців поповнили свій репертуар… А на 2 жовтня цього року плануємо концерт за його творами. До прикладу, виконаємо кантату «Перший день весни». Також у концерті прозвучить твір, який Франц Ксавер присвятив відкриттю пам’ятника своєму батькові у Зальцзбурзі. Є два фортепіанні концерти, маленькі симфонії… Тобто вибір великий. Відкрию таємницю: мрію записати ще один диск з творами Франца Ксавера Моцарта.

– Великий Моцарт мав чудове почуття гумору. Ви також?..

– Так, думаю (сміється). Я є прямий і коректний чоловік. У Швейцарії не розуміють, чому я диригую українським оркестром. А я роблю це, бо тут працюю з дуже добрими музикантами. І мене мало хто розуміє. Зрештою, Моцарта теж не всі розуміли.

Цікаво що, початкова назва колективу – «Фестивальний оркестр Львів». А слово «фестивальний» часто асоціюється з чимось тимчасовим, непостійним… Пригадую один курйоз про те, наскільки важливою є назва колективу. Якось на зустрічі із директором банку щодо фінансування проекту я відрекомендувався, як диригент оркестру. «Фестивальний оркестр? – перепитав директор. – Напишіть мені листа. До побачення». Коли ж назву колективу було змінено на теперішню, той самий керівник банку вів уже іншу розмову. Без доброго фінансування оркестр не може існувати – ні тут, в Україні, ні у Європі. Усіх великих музикантів, таких як Моцарт, Гайден, підтримували королі. І навіть нині у Швейцарії немає жодного самостійного оркестру. Всі колективи мають державну підтримку.

– Оркестр має широкий репертуар у різних стилях – бароко, романтизм, класицизм… Як Ви підбирали твори для виконання, як додавалися стилі?

– Під час першого концерту у Львові музиканти виконували твори Баха, Гайдена, Скорика. Я побував у Львові вперше і дозволив музикантам грати, нічого не нав’язуючи. Під час другого концерту виконували твори Глюка та працювали разом з балетною трупою.

У процесі роботи язрозумів, що у Львові бракує барокової школи музикування. У Європі таке музикування високо розвинене, а тут про нього нічого не знали. Я навчав музикантів оркестру, як школярів, – вчив інтерпретації, як виконується кожна нотка… Є багато правил, які можна вивчати роками. У цьому плані у Львові була неорана цілина.

Наступний концерт ми дали під час фестивалю «Контрасти»: оркестр виконував сучасну музику, а це вже зовсім інший стиль. Дуже важливо, щоб музикант вмів грати, починаючи від бароко та класики. Це як архітектурна споруда, у якій сучасна музика – останній поверх, а все опирається на фундамент барокового музикування. Вважаю, що не можна навчитися виконувати сучасну музику і сказати – я вмію грати. Музикант повинен спочатку пройти перші поверхи – і вже тоді грати сучасну музику.

– Хто є ідейним натхненником творів, які виконує оркестр?

– Скажу найважливіше: я був глибоко зворушений якістю музикування у Львові, тому взявся підносити його на вищий рівень, розбуджувати. Спочатку вибирав добре відомі мені твори, знайомив з ними українську публіку. Вивчивши творчість українських композиторів, зрозумів, що її треба популяризувати і на своїй батьківщині.

12 років оркестр існував лише на кошти меценатів зі Швейцарії. З кожним концертом якість звучання оркестру зростала. Спочатку ми виконували популярну музику, я підбирав такий репертуар, на який ходять.

– З чого починався шлях по великих концертних залах?

– Було дуже складно. Доводилось грати у невеличкому закладі, де у неформальній обстановці збиралося кілька осіб, і навіть у гаражі, де збиралися мої приятелі. Один з перших концертів транслювали по Інтернету. Ми завойовували свої позиції крок за кроком. Після тих перших концертів, люди, які на них побували, розповідали про INSO своїм знайомим, і відповідно, реклама йшла сама собою. Коли ж ми заграли у концертному залі, на сцені було 48 музикантів, а слухачів – 43… Наступного концерту у залі було понад 200 осіб, на третьому – 600.

У Цюріху давали концерти просто у церквах, та з часом у церкві вже неможливо було помістити всіх охочих.

Наведу один приклад, щоб переконати, як нелегко потрапити у концертний зал. Найкращий у Швейцарії зал – у Люцерні – має особливу надчутливу акустику через те, що у стінах залу є вода, яка коливається від звуку. У цьому залі невдало виступив один із львівських оркестрів, тому керівництво не запрошувало оркестри зі Львова.

Ми виступали на сцені Люцерни 5 разів, і щоразу публіка аплодувала стоячи!

Інший випадок: на одній із репетицій у Берліні, коли ми взяли перші акорди, концертмейстери Берлінської філармонії дивно переглянулися. У перерві мене запитали: «Хто працює з твоїми струнниками? Ти знаєш, що це є світова якість!» Мені не повірили, що з музикантами займаюся особисто: «Це неможливо! Ти граєш на одному інструменті, ти є гобоїст, як ти зміг їх усіх навчити так добре звучати?» – і це для мене був найкращий комплімент.

– Маєте свої професійні таємниці?

– Так. Одну із них вам відкрию: оркестр чи ансамбль я сприймаю, як орган. Цей інструмент має триста чи навіть більше трубочок, і всі вони повинні звучати гармонійно. У своїй роботі стараюся, щоб колектив звучав злагоджено, як орган, і цим досягаємо якості. Наші музиканти – це атоми позитиву, які треба використовувати. В Україні працюю з музикантами по 4-5 днів щомісяця. У Швейцарії є коло людей, які називаються друзями оркестру. Нас називають «хлопці зі Львова», натомість у Львові я, насамперед, швейцарець.

– Чим особливий «INSO-Львів»?

– Я є фаном оркестру «INSO-Львів», люблю його слухати. «INSO-Львів» виконує музику з душею. У Європі в оркестрах існує певний антагонізм між струнниками та духовиками, а в INSO-Львів є родинність. Якось приїхавши до Львова, я зауважив, що оркестр погано звучить. До мене підійшла одна з музикантів і каже – не зважайте, ми сьогодні такі раді зустрічі, що не можемо зосередитися на роботі. Завтра все буде гаразд. І справді, наступного дня все було гаразд.

– Який подальший розвиток концертних програм? Що пропонуватимете?

– У мене є конкретні ідеї. Вважаю, що в Україні незаслужено мало уваги приділяють Гайдену, і я хотів би зробити цілу серію концертів цього композитора. Його симфонії треба виконувати особливо, ці твори не можна виконувати формально, бо тоді їх нецікаво слухати. Заграти потрібно так, щоб всі зрозуміли: Гайден – фантастичний композитор!

Є ідея виконувати маловідомі твори інших композиторів. Наприклад, ми вже виконували симфонію Вагнера, знаного як оперного композитора. Маю ідею зробити концерт прем’єр – невідомих творів відомих композиторів.

Хотів би, щоб наш оркестр зайняв у Львівській філармонії свою нішу. Цьогоріч плануємо давати мінімум два концерти на місяць. Як я вже казав, маю намір зреалізувати ідею всеукраїнського туру з малювання піском під звуки класичної музики, хочу заграти твори Борткевича, а також підготувати українську версію швейцарського документального фільму про мою музичну діяльність, щоб донести до глядача усі мої починання.

Розмову вела Юлія Славінська, переклад Лесі Масник.

АНГЛІЙСЬКА ВЕРСІЯ: ENGLISH VERSION

Waves of sand that fall to the sound of “INSO -Lviv” music – a dream of a Swiss Hunhard Mattes

International Symphony Orchestra “INSO -Lviv” for nearly 12 years of creative activity has become an integral part of artistic life, not only of the city but also of the famous concert sites in Europe and Asia.
Distinctive sound, subtle perception of emotions and the ability to transfer them to the audience has raised the group to a high professional level. But now musicians are facing some challenges – funding from abroad has stopped, so there is a question that awaits “INSO -Lviv” in the near future. However, the founder and artistic director of orchestra “INSO -Lviv”, Swiss Hunhard Mattes is full of optimism, and he describes the band as his own child – with love and awe.
– What is now “INSO -Lviv” working on?
– We are making the programme for a year – now we have 24 scheduled concerts. We should coordinate our work with the schedule of the Philharmonic. Moreover repertoire is diversified. Actually, the orchestra is working on filling up the programme of the Philharmonic. The point is that today in the Lviv Philharmonic are preparing to perform Bach’s Masses, we within this programme are playing probably instrumental concerts of Bach. And I also have a dream: to tour Ukraine with a project “music from sand” – sand animation by the sounds of classical music.
Historically, the musical art in Lviv is at a very high level, but there is no promotion of musical city. Therefore it would be right to hold interesting music sessions. I have also the idea of a mini-concert of chamber music. For example, in the Stephanyk Library, there are a lot of rare music Wolfgang Amadeus Mozart’s son – Franz Xaver Mozart, works of Austrian and Polish era. And there is a possibility to virtuoso perform any work. Therefore, the library provides us with music and virtuoso musician from our orchestra sounds them.
Let me remind you that in the Potocki Palace Franz Xaver Mozart was the one who initiated evenings of classical music, in fact, social events. He also promoted the sacred music – Choir of the St. George Cathedral. However, in Europe no one knows Franz Xaver Mozart, the fact that he lived in Lviv and has much contributed to raise Lviv music at high level. No one writes about this, there is no street in Lviv named after him or even a monument to him…
– This means that Europe due to “INSO -Lviv” newly discovered Franz Xaver …
– Exactly. We opened Franz Xaver to Europe, we began by promoting his works on CDs
and they became popular. And now, many musicians has added those works to their
repertoire. And on October 2, 2010 we are planning a concert based totally on his works. For example, perform a cantata “The First Day of Spring”. Also you’ll hear a work, which Franz Xaver dedicated to opening of a memorial to his father in Salzburg. There are two piano concerts, small symphonies. The choice is great. I’ll give away a secret to you: I dream to record a CD with works by Franz Xaver Mozart.
– Great Mozart had a wonderful sense of humor. What about you?

– Yes, I think so (laughs). I am a straightforward person. The Swiss do not understand why I am conducting an Ukrainian orchestra. I’m doing this because I work here with very good musicians. A few people understand me. After all, Mozart was not understood as well. It is interesting that the original name of the group – “Lviv Festival Orchestra”. The word “festival” is often associated with something temporary, non-permanent. I remember a funny situation about how important a group name is. Once, at the meeting with the manager of the bank about financing the project I introduced myself as the conductor of the orchestra. “Festival Orchestra?” – asked the manager. – Write me a letter! Goodbye! When the group name was changed to the present, the same bank manager talked to me in a completely different way. Without good financing orchestra can not exist – neither here in Ukraine, nor in Europe. All great musicians such as Mozart, Hayden, were supported by the King. And even now in Switzerland there is no independent orchestra. All groups have public support.
– The orchestra has a wide repertoire of different styles – baroque, romanticism, classicism … What is the way of picking up pieces for performance and adding styles?
– During the first concert in Lviv musicians performed works by Bach, Hayden, Skoryk. It was my first visit to Lviv and let the musicians play, imposing nothing. During the second concert, works by Gluck were performed and they worked with the ballet troupe.
In the process of work I got to know that there is lack of baroque music schools in Lviv. In Europe, music is highly developed, and here about it knew nothing. I taught orchestra musicians as students – taught interpretation and the way every note should be performed. There are many rules that can be studied for years. In this regard Lviv was totally unaware.
The next concert we gave at the Festival “Contrasts”: orchestra performed contemporary music, and this was an entirely different style. It is important that the musician is able to play, ranging from baroque and classical music. It’s like architecture, in which modern music is the last floor, and all is based on the foundation of baroque music. I think that you can learn how to perform contemporary music and say – I can play. The musician must first pass the first floor – and only then play modern music.
– Who is the ideological inspiration of works performed by the orchestra?
– I will say the most important thing: I was deeply moved by the quality of music in Lviv, so I began to raise it to higher level, to wake it up. First, I chose well-known works, introduced them to the Ukrainian audience. Having studied the works of Ukrainian composers, I realized that it must be promoted even in my homeland. For 12 years orchestra existed only due to the money of patrons from Switzerland. With each concert the quality of orchestra’s sound grew. First, we performed popular music, I picked up a repertoire which would be visited.
– How did you move to the large concert halls?
– It was very difficult. We had to play in small places, in an informal atmosphere where few people gathered, and even in the garage, where my friends were coming to. One of the first concert was broadcast over the Internet. We won our positions step by step. After those first concerts, people who visited them, told their friends about “INSO -Lviv”, and therefore, advertising went itself. When we played in the concert hall, there were 48 musicians on stage and only 43 listeners. The next concert in the hall gathered over 200 people, the third one – 600.
In Zurich we gave concerts in churches, and in the course of time it became impossible to house our all the listeners in church.
An example to convince how difficult it is to get into the concert hall. Best of Swiss Hall – in Lucerne – has especially delicate acoustics, because the walls of the hall contain water, which vibrates from sound. In this room failed one of Lviv’s orchestras, that’s why the authorities didn’t invite bands from the city. We performed at Lucerne stage five times and each time the audience, gave us a standing ovation!
Another case: during one of the rehearsals in Berlin when we stroke the first chords, concertmasters of Berlin Philharmonic looked at us in surprise. During the break they asked me: “Who works with your string players? You know that this is a world quality! “They do not believe that I work with musicians myself”. “It’s impossible! You are playing one instrument, you are oboist how could you teach them all sound so good?”- and for me it was the best compliment.
– Have you got some professional secrets?

– Yes. I will reveal one of them to you: orchestra or ensemble I perceive as the organ. This instrument has 300 or more pipes, and they all must sound harmonious. In my work I try to make the group sound coordinated, as the organ and thus we achieve quality. Our musicians are positive atoms, which should be used. In Ukraine, I am working with musicians for 4-5 days every month. In Switzerland, there is a group of people called the friends of orchestra. We are called “the guys from Lviv”, while in Ukraine, I am first of all a Swiss.
– What is special about “INSO -Lviv”?
– I am a fan of orchestra “INSO -Lviv”, I love to hear it. “INSO -Lviv” performs music from the soul. In Europe, there is a certain antagonism between string players and brasses in the orchestras, and in “INSO -Lviv” there is family atmosphere. Once when I arrived in Lviv, I noticed that the orchestra sounds bad. One of the musicians came to me and said – do not pay attention, today we are so happy to meet you that we can not concentrate on work. Tomorrow everything will be OK. Indeed, the next day everything was fine.
– What is the further development of the concert programs? What are you going to offer to the audience?
– I have some specific ideas. I think that in Ukraine undue attention is paid to Hayden, and I would like to do a series of concerts of the composer. His symphonies should be performed in a special way, such works can’t be performed formally, because then they aren’t interesting to listen to. It should be played so that everybody understands: Hayden is a fantastic composer!
There is an idea to perform little-known works of other composers. For example, we have already performed Wagner’s symphony, known as opera composer. I have the idea to organise a concert of premieres to present unknown works of famous composers.
I would like our band to take its place in the Lviv Philharmonic. This year we plan to give at least two concerts a month. As I have already said, my intention is to realize the idea of the nationwide tour of the sand painting by the sounds of classical music, I want to play Bortkevych’s works as well and to make the Ukrainian version of a Swiss documentary about my musical activity, to tell viewers all about my endeavours.

Interwiever: Julia Slavinska Translation: Lesia Masnyk.