Лама: “Якщо від мене забрати те, чим займаюся, – я загину”

Останнім часом на зірковому небосхилі української естради все яскравіше виблискує у променях слави українська Lama. Її пісні все частіше потрапляють у теле- та радіоротацію, а 23 квітня з рідного міста Наталії Дзеньків – Івано-Франківська – стартувало перше в кар’єрі співачки всеукраїн­ське турне. Наталія так віддалася роботі, що навіть Великдень довелося відпрацювати на корпоративі в Києві. А вже 27 квіт­ня виконавиця дарувала свою творчість львів’янам.

– Львів став другим містом із концертного туру. Як гадаєте, вдало стартували?

– Це мій перший тур містами України, тому як артист переживала щось подібне, коли тільки створювали проект Lama. Впродовж півтора місяця побуваємо у 28 містах України та, за попередніми планами, 1 червня в Житомирі зіграємо завершальний концерт. Для нас це одна з головних подій за весь рік, тому ретельно готуємося до неї, віддали цьому багато сил, отож обі­цяємо, що це буде дуже потужне, оригінальне й гарне шоу. Також це новий етап, нова сходинка в моїй творчості. Тішуся, що в межах туру виступатиму у Львові, тому що це місто – моє улюблене, воно асоціюється з європейськими містами. Нещодавно ми повернулися з Барселони, де відзняли кліп на пісню “З джерела”, й дивно, що у Львові я бачу асоціації з архітектурою Гауді, який творив у Барселоні.

– Як зважилися на турне в такий економічно складний час? Нещодавно у Львові через кризу скасували концерти низки виконавців першого ешелону, зокрема Олександра Розенбаума, Ірини Білик…

– Думаю, концерт Ірини Білик скасували через кризу Ірини Білик. Наш концерт відбудеться за будь-яких обставин. Знаємо, хтось свідомо поширює чутки про його скасування. Попри будь-яку кризу, я хочу в цьому турі зустрітися зі своїми прихильниками, безпосередньо відчути їхню енергетику й показати тим, хто не бачив нас “на живо”, як ми працюємо. Не буде грандіозного балету чи слоників, які літають, а буде справді гідне шоу європейського рівня.

– У чому ж полягатиме його європейськість? Нещодавно “європейське” шоу показувала Україні Руслана…

– Це не буде шоу, як його звикли робити в нас: наставити купу світла, декорацій, навішати на себе безліч діамантів, усе це одночасно ввімкнути й отримати сяйливу картинку. У нас “європейськість” створюватиме людський чинник, смак. Кожну деталь аналізують, усе синхронізують. Наголос саме на енергетиці артиста та музикантів, а не на атрибутиці. Це – гармонія, а не тільки всілякі цяцьки, орнамент, обгортка. Це насамперед музика, хоча й оздоблення в нас не поза увагою професіоналів.

– Виступатимете у Львів­ському цирку. Варіант Львів­ської опери не розглядали? Чи він вам не по кишені?

– Звісно, цей варіант розглядали. Однак ми хотіли, щоб на концерт прийшло більше студентів, юної публіки, а в Оперному театрі, наскільки розумію, квитки будуть дорожчими й публіка прийде солідніша. Це, звичайно, теж добре, але для таких глядачів треба готувати зовсім іншу програму. У цирку ми теж очікуємо солідну аудиторію, але цей заклад дає змогу формувати цінову політику так, щоб придбати квиток змогла молодь – студенти, школярі.

– У розмові ви сказали, що надзвичайно заскочені Барселоною, де знімали свій останній кліп, зокрема архітектурою відомого Гауді, паралелі якого навіть вбачаєте в архітектурі Львова. Чи означає це, що нев­довзі ваші прихильники можуть чекати на появу кліпу, знятого у Львові?

– Ідея зняти кліп у Львові завжди є. Зупиняє те, що багато артистів уже знімали тут відеоролики. Мабуть, це основна причина. Хоча такий варіант імовірний. Це, по-перше, має збігтися з ідеєю кліпу, а по-друге, бути дуже оригінальним.

– Як гадаєте, ставка на вдумливість і філософічність у ваших композиціях буде виграшною?

– Це не ставка на щось, прос­то хочу поділитися зі своїми слухачами тим, чим живу. Все в моїх піснях – невигадані історії з мого життя. Якби від мене це відібрати, я просто не жила б. А робоча стомленість завжди приємна. Наш тур має ідею протесту проти всієї пласт­масовості та несправжності в українському шоу-бізнесі. Не вважаю, що моя музика має бути абсолютно глибокою та проникливою. Вона повинна мати золоту середину. У всьому має бути гармонія, а не впадання в крайнощі, тобто й не абсолютна вдумливість, і не 99% “пающіх трусов”. Інколи сама боюся, чи зрозуміють мене. Але не треба думати, чи тебе зрозуміють, потрібно співати те, що відчуваєш. Інша річ, що гурт постійно дорослішає, живе та вчиться, а відтак удосконалюються тексти пісень, музика, бачення того, що робиш.

Розмовляла Оксана Жила, “Львівська газета”