Мар’яна Савка – у «Тіні Риби»
На один вечір камерне приміщення Театру ім. Леся Курбаса затопило поезією.
У глибокому словесному морі купалася відома поетеса Мар’яна Савка, а разом із нею у пошуках літературних перлів пірнали та виринали кілька десятків поціновувачів тонкої та ніжної і водночас пристрасної та вибухової поезії. Презентацію своєї нової, сьомої за рахунком, збірки віршів під загадково-морською назвою «Тінь Риби» письменниця перетворила на маленьку поетичну виставу, головними дійовими особами якої були слово і голос, слово і звуки…
«Може, ти знаєш, / що я божевільна / у своїх повсякденних звичаях / просити усіх о любов…», – уже з перших поетичних рядків, які прозвучали того вечора, було зрозуміло, що презентація «Тіні Риби» принесе літературним гурманам неабиякий улов – улов задоволення від слова. Мар’яна Савка емоційно і натхненно, чуттєво і проникливо гралася ритмом та інтонаціями. То шепотіла, то її голос видавав ледь не крик. Кульмінацією поетичного дійства став… спів поетеси.
Увесь поетично-пісенний монолог Савки супроводжувався музичним відлунням від Ореста Шарака – актора Театру ім. Леся Курбаса, який водночас є тонким музикантом-імпровізатором, грає на рідкісних етнічних інструментах. Дует слова і музики додавав «Тіні Риби» нових емоційних переливів. Джазові імпровізації чергувалися з етнічним співом, та в основі всього все одно була її величність Поезія.
– Перша презентація збірки поезій «Тінь Риби» відбулася у рамках вересневого Форуму видавців, – розповіла Мар’яна Савка кореспонденту «ВЗ». – Та тоді, як на мене, ця акція дещо губилася у розмаїтті подій Міжнародного літературного фестивалю. Тож вирішила повторити презентацію. Хотілося спробувати ще раз провести наш із Орестом творчий експеримент. І якщо першого разу у нас була цілковита імпровізація, то на цей раз ми уже продумали сценарій вечора і навіть провели кілька репетицій. Цей перформенс можна було б повторити і в інших містах. Адже таке живе акустичне музично-словесне відтворення найбільше пасує цим текстам. Якщо моя попередня збірка «Бостон-джаз» була наповнена драйвом та джазовими ритмами, то «Тінь Риби» вийшла психоделічною, філософською.
Галина ГУЗЬО , “Високий Замок”