Обливаний понеділок: традиції і новаторство

Важко уявити собі Великодні свята без обливаного понеділка. Ця традиція надзвичайно весела, але инколи буває страшно вийти надвір, коли побачиш, що твориться за вікном…Що ж стоїть у витоків цього звичаю?

У давні часи обливання водою означало залицяння. Парубки обливали водою дівчат, а ті, в свою чергу дарували їм крашанки.

Цікаво, що традиції Великоднього обливання існують не лише в Україні, багато країн мають свої оригінальні традиції, але їх об’єднує одна мета – очиститись від усього того бруду, який накопичився за останній рік. Серби у Великодню суботу обливають водою свої будинки і вірять, що цим вони виганяють нечисту силу, а у Боснії на Великдень купаються у джерельній воді.  У Польщі — так само, як і в Україні — в понеділок на Великдень хлопці обливають дівчат водою. У німців теж існує подібна традиція: вони вірять,  що коли у Великодню неділю набрати води з струмка, то ця вода набирає цілющої сили. Був подібний звичай і в Древньому Римі. Ймовірно, що звичай обливатися водоюз метою очищення прийшов до нас із Стародавнього Риму через західноєвропейські країни. Цей звичай трактувався як поганський, про що свідчать протести з боку християнської церкви: один з пунктів Познанського собору 1420 року забороняє обливатися у Великодній тиждень; у наказі сенату від 17 квітня 1721 року забороняється обливати водою в день Великодня тих людей, які не були присутні на утрені. У нас обливання чи кидання у воду людей відбувалось також для того, щоб накликати дощ.

         Прикро, що новий час вніс у цю традицію свої корективи. Ми цього дня ризикуємо, що зовсім незнайомі молодики виллють на нас з півлітра води. Це у кращому випадку. Давня традиція поступово трансформувалась у звичайнісіньке хуліганство.

Зараз існують гарні звичаї – проведення у цей день різноманітних фестивалів. Зокрема, у Шевченківському гаю водять гаївки, але, зрозуміло, що й без обливання не обійдеться. Ще й до місця проведення цього заходу важко добратися сухим.

        Звісно, від традицій наших пращурів відмовлятись не слід, їх слід плекати й оберігати, адже саме у наших традиціях захована сутність українського народу. Але все має свої межі: обливання водою серед друзів чи родини та хуліганство у вигляді обливання з балконів будинків все-таки має свої відмінності.

 Ольга Хімочка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *