Перспективи львівських музеїв

За приблизними підрахунками Львів відвідує 800 тисяч туристів за рік. Невдовзі їхня кількість стане ще більшою, адже місто прийматиме “Євро-2012”. Підготовка до цієї події, здебільшого, здійснюється через покращання інфраструктури міста. Говорять зазвичай про готелі, дороги, стадіон. У метушні забувають про духовні надбання, зокрема, музеї. Про те, як розвиватимуться львівські скарбниці культурних пам’яток у найближчі роки, розповіли керівники львівських музеїв.

В Історичному музеї хоча і нарікають на недофінансування, однак нині планів щодо розширення фондів і створення нових відділів мають чимало. Як розповів “Ратуші” директор музею Богдан Чайковський, насамперед, передбачають відкриття Музею визвольної боротьби України на вул. Лисенка, 23-а. Окрім того, вже довгий час працюють над створенням музею техніки. Наразі основною проблемою є брак приміщення. Приміщення для музею техніки не готове для використання, адже там і досі розміщується “Львівелектротранс”.

Що ж до поповнення фондів Історичного музею, то нещодавно сюди надійшли скринька для зберігання сигар і столові прибори ХІХ століття, пишається директор музею. З’являються і новітні пам’ятки, наприклад, срібна з позолотою сувенірна фреска “Україна — географічний центр Європи” (ідея — Д. Піркл, скульптор — Р. Чайковський).

Про те, як і чим живе Музей етнографії та художнього промислу, розповів директор Інституту народознавства НАН України Степан Павлюк. „Передовсім, фонди часто поповнюють знахідками, привезеними з наукових експедицій з Лівобережжя, Полісся, Карпат тощо, — розповідає пан Павлюк. — Зі Львова пропонують витвори сучасного народного мистецтва. Іноді музей закупляє цікаві експонати на виставках. Найяскравіші набутки за останній час зробив Музей сучасного скла, який зараз налічує близько 2500 експонатів”.

Втім, за словами директора Інституту народознавства НАН України Степана Павлюка, Музею етнографії бракує місця. Цікаві експонати наразі ніде розміщувати. “Загалом фонди музею нараховують понад 100 тис. експонатів, а місця для експозиції вистачає лише на 25 — 30 тис.”, — каже він. Вирішують цю проблему за допомогою пересувних виставок. Окрім того, в музеї планують ремонт на горищі та даху будівлі, що дасть змогу перенести у верхню частину будівлі кабінети працівників і звільнити більше місця для експозицій.

Музей історії релігії — один із найбільш відвідуваних у Львові. Втім, тут, як і в інших музеях, нарікають на брак фінансування. І якщо нові експонати музею вдається поповнювати за рахунок дарів, то з ремонтами і реставрацією — катастрофа.

Як розповіла заступник директора Лілія Моравська, термінової реставрації потребують приміщення з фресками Кароля Політинського. Зараз фрески законсервовані, проте реставрацію не можна відтягувати, адже потім врятувати їх буде набагато важче. Реставраційних робіт потребує також кухня домініканців. Наразі це приміщення своїми силами намагаються врятувати реставратори музею, однак без достатньої фінансової підтримки це зробити практично не реально. “Також потребують ремонту і зовнішні стіни будівлі. Проте споруда музею не була внесена у перелік споруд, які реставруватимуть до “Євро-2012”, — розповідає реставратор Марія Баньковська.

У європейських країнах музеї відіграють важливу роль у популяризації туризму та приносять прибуток державі. Українські музеї, на жаль, наразі не можуть сповна розкрити свій культурний і соціальний потенціал. Проте за умови кращого фінансування і вони мали б стати повноцінними туристичними та науковими центрами країни.

Марта ПЕРЕСАДА, газета “Ратуша”