Перехід в інший вимір. Інтерв’ю з гуртом 4ерВоНе

Незважаючи на надзвичайно непривітну погоду, яка супроводжувала четверті Тихі вечорИ у останню п’ятницю, завдяки позитивним музичним настроям гуртів Оратанія, Houston і 4ерВоНе, на концертному майданчику все ж панувала дуже тепла атмосфера.

Сьогодні ми говоритимемо із Маркіяном Мацехом, лідером гурту 4ерВоНе, який вразив усіх присутніх непересічністю виконання, мультиінструментальністю, і дивовижно цікавим репертуаром.

Декілька років існування гурту 4ерВоНе доводять, що гурт перебуває у постійному творчому розвитку і вдосконаленні майстерності. Як ви самі відчуваєте цю еволюцію, які зміни вважаєте найбільш значними?

Відчуваю дуже сильно і дуже радий бачити такі зміни в собі і в 4ервоному загалом. Мені подобається ким ми стали і куди рухаємося, подобається, що є куди розвиватися, і подобаєтсья процес вдосконалення. Цікаво уявити, що буде з нами через 5 років)).

За себе можу сказати, що серед інструментів на яких пробував грати, я зрештою найшов себе за піано, і (кажуть)) в мене добре виходить з ним справлятися)).

Взагалі, найважливішими змінами є зміни в свідомості, відношенні до музики, до групи, зміни світогляду в загальному. Розширення уяви дозволяє робити цікавішу музику.

Демо альбом, який вільно можна скачати з вашої іменки, довший час був вашою своєрідною візитівкою. Як відбувався його запис і чи вже зараз, зважаючи на те, що повноцінного студійного запису так і не відбулося, можна вважати, що ви переросли цей матеріал і на нових записах буде вже цілком інший матеріал.

Ці записи вочевидь застаріли. 4ервоне 3 роки тому і сьогодні – небо і земля. В нас є сила-силенна нового матеріалу і зараз ми працюємо над його…броудкастанням, тобто ми пишемо альбом)).

Цікаво, що саме завдяки фестивалю “Тихо!” в нас змінився матеріал. Ми робили акустичні версії своїх пісень, а вийшла повноцінна нова акустична програма. В альбом будуть входити дуже різноманітні твори і ми цим пишаємося.

Доречно буде запитати, хто в гурті найбільше прикладається до написання музики, а хто текстів?

Тут все просто – музику зазвичай починаю я, решта доповнюють, слова – в загальному – Нана.

Яким чином ви прийшли до використання у вашій музиці інструментів, які виводять вас далеко за межі традиційного звучання рок колективу?

Завдяки нашим батькам)) Всі ми, коли були молоді, відвідували музичну школу по різних неординарних класах: Ігор – баян, Устим – труба, я – флейта.

Крім того я дуже люблю пробувати нові музичні інструменти і вчуся на них грати. Ігор прекрасно володіє різними ударними інструментами. Здається, така комбінація виходить дуже цікавою.

Останнім часом 4ерВоНе давало багато концертів у досить незвичних для свого складу форматах. Це пошук нових стилістичних форм вираження, пошук нової концепції звучання, чи цілком нове обличчя гурту до якого слухачам потрібно звикати?

Я б сказав усі три варіанти разом взяті.

Акустика дає змогу музикантам оцінити себе. І наша оцінка стала дуже самокритичною після таких концертів, ми набагато більше уваги звертаємо тепер на деталі. Слухачам можу повідомити, що наші концерти в майбутньому плануються в дуже цікавих форматах – це буде приблизно півторагодинна програма, в якій буде і електроніка, і драйв, і жива музика, і експеременти. Все, що душа забажає))

Звідки ви черпаєте натхнення на усі творчі експерименти, адже гурт складається з музикантів, які наразі не мають занадто багато сценічного досвіду?

Ну, це дуже масштабне питання – що надихає митця? Я дуже часто над цим задумуюся, і кожного разу відповідь мені все більше подобається. Це життя. Все, що переживає людина, все, що з нею відбувається, дівається кудись. Для митця – це твір. Очевидно, зараз в мене досить бурхливий період життя, і тому проблем з творчістю не має))

Проте потрібно відзначити, що цей досвід ви набираєте дуже швидкими темпами. В скількох львівських гуртах ти особисто зараз приймаєш участь?

Я взагалі не дуже люблю групової проституції, але цікавість і розвиток завели мене в декілька проектів.

По-перше це 4ервоне. Це моє рідне дитя, якому я віддаю чи не найбільше сил, часу і душі.

По-друге, це гурт Іммаго. Тут ситуація зовсім інша – я тут швидше як прийомний син)) Це дуже класна група, яка вдало розвивалась своїм шляхом, а потім сталось так, що в мене виникла можливість повпливати на цей розвиток. Мені було цікаво, що з того вийде. Часу поки пройшло небагато, але можу сказати – виходить таки цікаво, і я хотів би приділити більше часу Іммаго, докласти в цю групу більшу частину себе.

По-третє, я роблю власну музику. Без домішок. Просто пишеться дуже багато музики і не уся вона знаходить застосування в 4ервоному чи Іммаго, або інколи я не хочу шоб її якось міняли. Тому я виділив мій проект власної музики moi.Musique, що з французької означає “я. Музика”. В цій музиці дуже відчувається мій вклад в 4ервоне чи іммаго.

Крім того, час від часу, беру участь в різних цікавих проектах – наприклад, на трібют до The Prodigy я працював з групою Гравіцапа і Наниною сестрою Катею. Цікава робота була. А ще зараз працюю з репером Гавриком – буде акустичний концерт. Такі проекти розвивають мене, тому я й беру у них участь.

Як долучення до музикування з іншими гуртами впливає на творчість 4ерВоНе?

Мені так здаєтсья, що позитивно. Дуже навіть)) Ситуації, коли я мушу вибирати між Іммаго і 4ервоне ще не було, і, надіюсь, не буде, а от досвід такої гри дасться взнаки на всьому 4ервоному. Ще в мене є бажання якось поєднати роботу цих двох груп, правда ніхто ще не знає про це))

Чи ви будуєте плани завоювання українського шоу бізнесу чи бачите себе більше незалежним гуртом, який не проміняє свободу творчості на комерційний успіх?

Українського шоубізу? Ні. Всі ми знаєм, яка це унила штука. Навіщо воно нам здалося?))

В Європу з радістю би поїхали. В принципі на це й орієнтуємося. Європейський рівень. Європейська музика. Але, що дуже важливо, ми не хочемо втікати в Європу, ми хочемо щоб в Європі знали, що в Україні також роблять достойну музику.

А щодо комерційності. Я хотів би заробляти на життя музикою бо на даний момент мушу розриватись між професійним розвитком і музичним. Я б пішов в комерцію, при чому зі спокійною душею, тому що завжди знаю, що музика в мені буде там завжди, і я завжди можу робити таку музику, яка мені до душі, інше питання чи зможу я її розповсюдити за життя))

Свою акустичну програму ви готували ще на фестиваль ТИХО! у 2009 році. Яких змін вона зазнала і який саме матеріал ви виконували на Тихих вечораХ?

Як я вже казав, саме під час підготовки до фестивалю Тихо! в нас появилася акустична програма. Це настільки дивно… Новий зовсім неочікуваний рівень нашої творчості. Математично це можна порівняти з ростом якоїсь змінної, а потім вона переходить в інший вимір. Наступним рівнем буде поєднання набутого досвіду в електроніці з акустикою.

На тихих вечорах ми заграли декілька “показових творів”, в яких видно наскільки ми помінялися, використання ксилофону, баяну, кахона, рамбонгу,труби, флейти, другого вокалу, французької мови в текстах, різних цікавих дрібничок, обмін інструментами. Це доволі захоплююче))

Ще в нас є такий окремий вид творів – фортепіано+вокал. Зазвичай таке поєдання виходить дуже гарне, чисте, і я маю можливість трохи більше “розійтись”))

Наскільки складно було відійти від ваших електронних експериментів щоб ці ж пісні зазвучали в акустичному форматі без зайвих нашарувань?

Ну…доволі легко. Якщо відчувати музику, то вона робиться легко. В акустиці легше працювати, бо, по-перше, музикант краще відчуває, що він грає; по-друге, живі звуки ніколи не можна буде замінити електронними; по-третє, це фінансового легше – ми збираємося в мене вдома і граємо стільки часу скільки хочемо, маємо під рукою весь арсенал інструментів – від скрипки до кахону.

Як висновок, я хотів би сказати таке: електронна музика – це драйв, акустична – це душа. Останній рік ми з 4ервоним стали дуже душевними)) Але тепер беремо курс на балансування десь посередині, тому що кожна людина хоче і спокою, і драйву.

“Тиху” розмову провадив Роман Похила, фестиваль акустичної музики “ТИХО!” www.festyval.com