Шаманство переживань. Інтерв’ю з львівським гуртом ҐОДО

28 травня у проекті “Тихі вечорИ” (www.festyval.com) на сцені Львівського Палацу Мистецтв виступила культова львівська формація «ҐОДО».

Від часу свого заснування у 2008 році гурт декілька разів змінював склад і музичну стилістику, і зараз спеціально для фестивалю «ТИХО!» вирішив пройти через нові творчі експерименти.

На затишній арт-терасі Палацу Мистецтв львівський слухач міг переконатися як комфортно і природньо формація змогла перейти від electro-psycho-fusion – коктейлю з альтернативної і електронної, клубної музики з періодичними D’n’B бітами – до душевного й емоційного акустичного виконання.

Сьогодні ми говоритимемо про враження гурту від виступу на Тихих вечораХ та про події останнього часу в житті групи.

З часу нашого останнього інтерв’ю наприкінці минулого року в житті ҐОДО відбулись деякі приємні зміни і події, які дають відчуття відкриття своєрідного другого дихання у житті вашої формації. Найнесподіванішою зміною, мабуть, стала поява нової вокалістки. Цікавою за яких обставин ви вирішили відновити вокальну складову у вашій творчості і як саме ви підійшли до вибору нового голосу ҐОДО?

«Друге дихання»… Думаю, воно в нас вже якесь n-не. Подій багато, але вони завжди відбуваються. Щодо відновлення вокальної складової, то процес пошуку вокаліста (-ки) завжди тривав. Важко було просто знайти споріднену душу. Нею виявилася наша давня приятелька Тетяна Гаврилюк.

Як концептуально вплине присутність вокалу на стилістику electro-psycho-fusion, в якій формація працює в останніх роках?

Концептуально ми не змінюємося, fusion буде далі. А от що ми вже до того домішаємо і яка з того вималюється стилістика, нам самим поки що цікаво. Крім того, не думаю, що ми завжди будемо використовувати вокал. Скоріш за все це будуть для нас окремі програми.

До речі, а хто в колективі зараз є основним автором музики?

«Основного автора» як такого у нас нема і ніколи не було. Наша музика – це результат спільного музикування, імпровізацій, переживань. Часто буває такий піднесений спільний стан, коли музика приходить сама по-собі. Так недавно у Варшаві, під час саундчеку в клубі, створили нову пісню, колись в Костополі на самому виступі в нас зародилася нова пісня. А можуть бути і місяці праці, щоб одну композицію довести до якогось логічного вигляду. Взагалі, ми давно граємо і дуже один одного відчуваємо, тому, коли створюється нова музика – кожен має свою роль і це вже не обговорюється. Наш процес колективної творчості – це такий собі синтезуючий фільтр на основі сформованого музичного бачення кожного з музикантів. Музична інформація, що йде зі всіх боків, опрацьовується кожним індивідом і виливається в спільне шаманство.

Не так давно ви повернулись із невеликого туру польськими клубами – з якими враженнями і з яким новими ідеями?

О, багато позитивних вражень, висновки, досвід. Всюди публіка нас сприймала дуже відкрито і позитивно, незважаючи на те, що знали про нас лише із записів на myspace. Дуже сподобалася організація концертів у панківських сквотах, де, часом, звук сцени, який збирають люди своїми силами, на порядок вищий ніж у вітчизняних дорогих клубах. Для себе зрозуміли, що не варто організовувати тур таким чином, аби концерт був кожного вечора – це занадто складно.

Чи не плануєте продовжити «клубний» тур українськими містами?

Навряд чи ми продовжимо «клубний» тур українськими містами. В першу чергу це впирається в те, що складно усім разом «вирватися» з роботи і зі Львова хоча б на тиждень.

(Не виключено, що відбудеться, але він повинен бути добре організований. Ми готові на співпрацю з організаторами та завжди відкриті до пропозицій.)

У попередньому інтерв’ю ми торкались теми виходу альбому, чи з’явились нові оптимістичні повідомлення на цей предмет?

Найближче, що ми зробимо – зробимо всі документи щодо авторських прав і викладемо музику для вільного стягування в Інтернет, а щодо видання фізичного носія ми поки що не можемо нічого пообіцяти фанам.

Чи все-таки існує якийсь шанс, що ваша творчість потраплятиме до слухачів «традиційними» каналами – через радіо і телебачення, чи це вже цілком неактуально для вас?

Who knows… Всяке може бути. Думаю, наша відсутність у ТБ і радіо полягає не у «некомерційності» нашої музики, а в тому, що її популяризацією практично ніхто не займається. На цей момент, Ґодо для нас є таким собі засобом втечі від повсякденних клопотів, а не вузькоспеціалізованою професійною діяльністю котра приносить прибутки, тому говорити про такі ЗМІ як телебачення, комерційні радіостанції, мабуть, саме у цей момент, поки не на часі.

Створення акустичної програми для фестивалю «Тихо!» було для вас значним творчим експериментом, наскільки комфортно ви себе почали відчувати у цьому форматі і які пісні потрапили у програму вашого виступу на Тихих вечорах?

Акустичні версії наших пісень ми виконуємо вперше, це новий досвід для нас. Про те, чи комфортно ми себе відчуваємо в такому форматі зарано говорити, але робота в цьому напрямку є цікавою. Це кілька найстаріших наших пісень, адаптовані до «тихого» виконання плюс одна абсолютно нова пісня.

Ви виступали на одній сцені із ТПВГ. Відомо, що ваші гурти давно товаришують, проте чи доводилось вам виступати разом в минулому і які враження від спільного концерту на ТВ?

Так, знайомі дуже давно, ще відтоді, коли попали вперше з концертом до Тернополя на фестиваль «Нівроку», молоді ми всі тоді були. Відтоді не раз виступали разом і в Тернополі і у Львові. Тож дуже тішимося, що мали нагоду знову разом зустрітися, бути на сцені і дивувати львівського слухача.

Як вам сподобалось виступати на Тихих вечорах і як слухачі сприйняли ваш репертуар в оновленому тихому звучанні?

Трохи незвично нам виступати в такому форматі. Крім того, давно не робили музику з вокалом. Проте, загалом, нам дуже сподобалася атмосфера і настрій Тихих вечорів. Думаю, ми його доповнили.

Оскільки ви виконували прем’єру нової пісні, то цікаво дізнатись хто її автор і як реагувала на неї публіка?

Так, нам вдалося до концерту підготувати одну нову пісню, на слова і музику Тетянки. Від Ґодо було лише аранжування і деякі зміни в структурі. Це «нове дихання» дуже органічно влилося, тому можна невдовзі чекати нових релізів. Щодо публіки, то, ми почули по концерті лише схвальні відгуки.

“Тиху” розмову провадив Роман Похила, фестиваль акустичної музики “ТИХО!” www.festyval.com