Еротика у львівській книгарні “Є”

22 квітня у львівській книгарні “Є” відбулась презентація книжки “Березневі коти. Антологія ЕротАртФесту”. Непосвяченим слід пояснити, що ця антологія стала результатом міжнародного фестивалю “ЕротАртФест” , що проводився в Ужгороді протягом 5 років, тож антологія зібрала тексти авторів не тільки різних регіонів України, а й Польщі та Білорусі.

Розпочав презентацію організатор фестивалю Вік Коврей, розповівши приблизно те саме, що зазначено вище. Після виступу Віка Коврея дизайнер Антон Варга розповів, як з’явилась обкладинка книжки: виявилося, Антон Варга вигадував її на парі з маркетингу в ЗХІ (в одному з вузів Закарпаття, де, очевидно, навчається). Вік Коврей додав, що основою для обкладинки послужив він сам (тобто його оголений торс), а також іще одна дівчина, “теж небайдужа до мистецтва”. Антон Варга не втратив нагоди понарікати на авторів антології, які надіслали недоречні фотографії. “Мали би совість”, — обурено сказав Антон Варга.

Також присутні на презентації могли дізнатися, що до 5-го ЕротАртФесту тема еротики організаторам уже набридла (і таке буває), тож вони перевели все в площину любові, мистецтва “та інших гарних речей”. Хтось із присутніх у залі згадав про сакури, які в Ужгороді, як відомо цвітуть, а у Львові, на жаль, ні. Очевидно, сакури можуть виступати символом любові, еротики, мистецтва та “інших гарних речей”.

Після змістовних слів Віка Коврея та Антона Варги деякі автори антології виступили зі своїми еротичними текстами.

Взагалі, коли читаєш антологію, складається враження, що багато авторів мали б бути здивовані фактом, що їхні твори віднесли до еротичних. Втім, навіть науковий текст під пером та на устах певних людей може стати таким, що дихає, струменить та еманує еротикою. Врешті-решт, іще століття тому доведено, що світом керує Ерос.