Відкриття магазину ураїнського вишиття на Вірменській

Завтра, 7 червня о 15:00 на вул. Вірменській, 8 відкриється крамниця “Мамина Світлиця” – українське вишиття: рушники, обруси,  національні строї.

Окрім сувенірів та національної вишивки в магазині-салоні також експонуватимуться виставки. Перша на рахунку – виставка-презентація художника Василя Собенка.
Довідка:

Василь Антонович Собенко наро­дився 10 лютого 1918 року в Звенигороді Львівської області Бібрського (тепер Пустомитівського), райо­ну в сім‘ї селянина. Художні здібності проявилися вже у дитинстві. В школі, починаючи з 3-го класу, малював ілюстрації до різних предметів. Захоп­лювався більше історією.

            У чотирнадцять років за рекомендацією директора школи п. Приндуса  і вчительки Теодори Мартинюк його привезли до Львова. Привели його до художника Новаківського. Той подивився його рисунки і сказав, що потрібно продов­жувати навчання. По його (Новаківського) просьбі Ва­силя Собенка було прийня­то митрополитом Андреєм Шептицьким і зараховано в гімназію з отриманням сти­пендії з фонду митрополита.

            Батькові один місяць викладав мистецькі науки художник п. Новаківський. Коли Новаківський захворів, батька дали навчатися в сту­дію художника Куриласа. Все це мало великий вплив на його творчість.

У 1937 році закінчив І гімназію. Дипломна робота батька була зроблена на стінах клубу в Звенигороді – всі гетьмани України, украї­нське козацтво і на куполі Архангел Михаїл.

            У1937 році вступив до організації „Відродження української молоді” і, давши клятву, дотримувався її до самої смерті.

            В 1940 -1942 рр. працював вчи­телем на Підляшші і в с. Копитів, тоді ж став членом УПА.

             У1942 році вступив на малярське відділення Мистецько–Промислової школи (тепер художній коледж ім. І. Труша), яке успішно закінчив у 1944 році.

            Через два роки, у 1946-му, був арештований.

            22 листопада 1946 року бать­ко художника після повістки від „трійки“, отримав розрив серця на місці. Василь Собенко відсидів не­повних три роки, позаяк не було доказів, то його виправдали. 1 листопада 1948 року помирає мати художника Собенка.

В останні хвилини життя мій батько зробив портрет вмираючої матері. За його словами, це ос­таннє, що він міг зробити.

            В 1950 році в с. Звенигороді в церкві малював ікону св. Миколая Чудотворця і познайомився з моєю мамою Марією Головатою і цього ж року 13 липня вони одружили­ся. У 1956 році батьки переїхали до Львова. У 1962 році за рекомендацією відомих художників Зеновія Кецала і Володимира Патика Василя Со­бенка прийняли на роботу у ху­дожній фонд.

            У 1964 році, до річниці від дня народження Тараса Шевченка, бе­руть на виставку три картини: „Пе­ребендя“, „Панщина“, “Шевченко пише свій твір „Кавказ” і гравюру „Перебендя“.

            Два роки картини їздили по всьому ко­лишньому СРСР. У 1975 році створив діо­раму до «30-річчя визволення Львова від ні­мецьких загарбників» в музеї гідромеліоратив­ного технікуму (тепер екологічний коледж). У 1976  році у краєзнав­чому музеї Кам’янки Бузької було створено експозицію його діора­ми „Визволення від німецьких загарб­ників“, у 1977-му діора­ми було відкрито у се­лах Вузлове та Горохів на Тернопільщині, у 1978-му – у Молдавії, у містах Котовськ та Хенчести („Плавні“, „Біоцинос“, „Визволен­ня від німецьких оку­пантів“). Крім діорам творив Собенко і ду­ховні твори –іконоста­си у Звенигороді, Коцурові, Сокільниках, Верені.

            Вершиною творчості Собенка–художника є діорама „Оборона Звенигорода від татарської навали 1241 р“. Цей твір батько творив усе своє життя.

            Звенигородці пишаються своїм земляком.

Ірина МИКОЛАЇВ, дочка художника