Jazz Bez, День другий: ShockolaD+PL+ оркестр + New Bone
Після концерту Мар’яни Садовської тему етно-джазу продовжила львівська група “ShockolaD+PL”, що висткпила у Філармонії разом із септетом музикантів з муніципального оркестру “Leopolis”.
“+PL” – це двоє польських музикантів, що приєдналися до гурту: трубач Tomasz Dabrowski і контрабасист Michal Jaros. Вони представили 6 композицій: “Українська Сюїта”,”Веснянка”, “На п’ять”, “Подоляночка”, “Вийди, Іванку” – з альбому “Намбер Ван”, а також нову композицію “Сезам”.
Композитором всіх творів крім “Веснянки” є Ігор Гнидин. Авторство “Веснянки” належить Анастасії Литвинюк. Аранжування для оркестру написала Дана Винницька. Аранжування для “Сезаму” Дана написала у співавторстві з львівською композиторкою Богданою Фроляк.
Шість композицій за майже півторагодинний виступ – отже, кожна тривала по 15 і більше хвилин.
Протягом цього часу кожна композиція відігравалася за подібною схемою: сподатку Дана Винницька представляла тему, відспівуючи пару куплетів з народної пісні, а далі починалася її джазова обробка: сольні імпровізації кожного з інструментів, грамотно переплетені з наперед прописаними фрагментами, коли вступав “Leopolis”, за чим на завершення слідувала реприза теми. Дана не обмежувалася впровадженням теми, а мала й власні вокальні імпровізації. Природно, що тексту народної пісні на весь чей час не вистачало, тому власні соло Дана відспівувала без слів.
“Leopolis” відігравав роль більш другорядну, ніж можна було на те сподіватися: він збагачував звучання, але в жодному моменті крім “Сезаму” він не був критично важливим. Зрозуміло, чому: пісні первинно писалися без розрахунку на оркестр, тож він був приречений виконувати роль декору. Слід віддати належне майстерності “шоколадок”, які самі ж і писали аранжування для оркестру: “Leopolis” додав їх музиці нових барв (особливо цікаво звучало поєднання джазового контрабасу гурту з академічним з оркестру), ну, а сама виконавська техніка групи завжди на висоті. Окремі вибагливі слухачі, правда, скаржилися на “пріснуватість” програми, нудьгуючи від довжелезних імпровізацій і однакової структури композицій. “Сезам”, однак, вніс в концерт нове звучання.
У другому відділенні вечір продовжили поляки New Bone, які грали стандартний бі-боп. Нічого нового в цьому жанрі сказати неможливо, та й ніхто не намагався, але потішити шанувальників жанру полякам виявилося цілком до снаги. До саксофону й труби додалося фортепіано, з якого для гучнішого звуку зняли передню кришку. Хлопці відзначилися агресивним звуком: схоже, в їх арсеналі музичних засобів поняття “піано” відсутнє: майже весь концерт вони відіграли однаково гучно.
Дзиґа