виставка живопису від Дмитра Гунца «Час на дощ»
З 30 липня (відкриття о 17:00) по 23 серпня – в галереї LvivArt (вул.Л.Українки,21) – виставка живопису від Дмитра Гунца «Час на дощ».
Довідка:
Дмитро Гунц – народився художник в 1958 році у м.Львові. Закінчив Львівську Академію Мистецтв, факультет проектування інтер’єру. Вчителі з фаху- народний художник України В. Манастирський, заслужений художник України С. Коропчак, художник Ю.Скандаков. Член Національної спілки художників України. Працює в царині станкового живопису. Твори зберігаються у приватних збірках багатьох країн світу – США, Канади, Німеччини, Польщі, Ізраїлю та ін.
«Творчість Дмитра Гунца знайома глядачеві особливістю живописної мови, якою митець висловлюється на полотні. Цією особливістю можна назвати експресивне звучання кольорових вібрацій, що пронизують середовище кожної картини митця, створюючи цілісні композиції дещо ефемерних пейзажів. Варто зазначити, що художник переважно втілює свої творчі задуми у пейзажі природні та урбаністичні. При цьому спостерігається ледь помітні відмінності між двома типами. Якщо для відображення природи митець часто використовує яскраві барви, що переплітаючись між собою утворюють ефект веселки у сприйнятті, то в творчих інтерпретаціях урбаністики бачимо інший підхід. В основі його міститься гра художника з більш обмеженою палітрою кольорів, що призводить до утворення глибини внутрішнього простору роботи у поєднанні з відчуттям легкості та повітряності. Важливу роль відіграють ніби то випадкові, а про те добре продумані бліки використанні м’яких переходів від світла до тіні, а також трансформація видів міста заради створення потрібного митцеві настрою.
Важливим моментом є також бачення полотен Дмитра Гунца дещо з іншої сторони: адже практично всі форми, які сприймаються в загальній композиції картини цілісно, можемо розкласти під дією світлових та фактурних нюансів на фрагменти, завдяки чому зоображуване перетворюється в абстрактні поєднання плям. Адже у своїх картинах митець приводить глядача до відключення активного сприйняття об’ємного простору через площинне бачення його видимості аж до тих пір, коли зображуване «тане» під дією повітряності елементів композиції. Таке сприйняття наближує стиль художника до імпресіоністичних теорій живопису. Попри це, його роботи впізнавані, адже кожен мотив переосмислюється творчим інтелектом автора.»