У п’ятницю 25 березня о 17 год. у галереї “Дзиґа” (Львів, вул. Вірменська,35) відбудеться відкриття виставки Віктора Лавного «Термінал» у якій поєднаються живопис, інсталяція та відео.

Виставка триватиме до 7 квітня.

ТЕРМІНАЛ

Термінал (від лат. terminalis – заключний, остаточний) – пристрій у складі ЕОМ, що служить для обміну інформаційними даними між користувачем та комп’ютером. Термінал застосовують в автоматизованих системах управління та проектування, інформаційно-пошукових системах, системах програмованого навчання тощо.

• Комп’ютер не знає людської мови та людської логіки, він мислить командами, одиницями та нулями. Щоб людина могла спілкуватися з ним, потрібен термінал та спеціальний інтерфейс.

Так само людина не знає мови бога, тому постійно створює «термінали», щоб спілкуватися із ним та світом. Бог, як і комп’ютер, не знає сумнівів, не знає градацій «добра» і «зла». Це людина завжди невпевнена, навіть у найголовнішому, мучиться сумлінням, гріхами та пристрастями.

Термінал – віртуальна модель людського всесвіту, цифрової церкви: сакрального простору, в який приходять очиститися та звільнитися.

• Будь-яка релігія є потягом до чистоти, до глибинного розуміння Істини. Все більше і більше ускладнюючи свою поверхневу реальність, людина відмовляється від вічності заради матеріального, брутального та тимчасового.

• Може здатися, що бог робить сліпий вибір, як дитина, яка хаотично тисне по клавіатурі без написів на кнопках: тисячами забирає людей, когось надмірно обдаровує, а когось несправедливо обділяє. Та що бог, – коли й люди щодня, щохвилини роблять свої сліпі вибори, крокуючи в абсолютно протилежному напрямку, ніж той, якого вони прагнуть насправді?

• Абраксас – гностичний термін. Сума цифрових значень грецьких букв, що складають слово, дорівнює числу 365. У системі гностика Василіда Абраксас – голова (архонт) нижчих еонів (еманацій Божества), що створили 365 небес. У подальшій окультній традиції Абраксас представлявся як єгипетський бог, демон, дуалістичне божество, зображувався в образі півня зі зміями замість ніг. Елліністичного Абраксаса називали Деміургом.

• Останнім часом з’явилося відчуття того, що час почав рухатися у протилежному напрямку. І ми є свідками побудови Антиутопії (до речі, у Томаса Мора старою назвою острова Утопія була Абраксас).

• Ми на власні очі бачимо, як відроджується темна сторона Абраксаса; зухвалий монстр переможно кукурікає, затягуючи свій зміїний зашморг. Ми тікаємо у віртуальний простір, та він – такий самий, як і реальність. То ж ми його створили «по образу і подобі своїй». Ми піднімаємо очі до неба, але там – лише німа клавіатура терміналу. Без написів. Без пояснень. Без інтерфейсу.