Юрій Гнатковський: “Парк мініатюр фортифікаційних споруд це лише перший крок”

Для відтворення плануються найбільш відомі з історичного та мілітарного погляду укріплення, розміщені на теренах давнього королівства Русі (пізніших Руського, Волинського, Подільського воєводств Речі Посполитої). Частині з них на сьогодні завдячують своєю популярністю туристичні маршрути, частина є відомою за історичними подіями, з життя відомих постатей, але важкодоступною через відсутність відповідної інфраструктури. Майже всі запропоновані укріплення, що дійшли до нашого часу, були розбудовані у XIV-XVII ст. на місці фортифікацій княжої доби, або містять рештки давніх княжих укріплень. Тому, перш за все, реконструкції підлягають найдавніші відомі муровані укріплення, зведені за доби короля Данила Галицького – оборонні вежі (Столп’є, Кам’янець-Литовський, Чорторийську), Олеський замок, як найдавніший замок України. Наступними необхідно було б відтворити замки у стольних центрах Галичини, Волині, Поділля, України – Високий замок у Львові, замок Любарта у Луцьку, Старий і Новий замки у Кам’янці-Подільському, Київський замок. На землях Галичини доцільно було б реконструювати замки у Підгірц’ях, Свіржі, Поморянах, Старому Селі, Бродах, Золочеві, Добромилі, Мурованому, Жовкві, Чорткові, Бучачі, Теребовлі, Микулинцях, Скалаті. На землях Волині, напевно, цікаво було б відтворити замки Дубна, Олики, Кременця, Клевані, Збаража, а на Поділлі Язлівець, Меджибіж, Скалу, Чорнокозинці, Жванець, Кудринці та буковинський Хотин, де у битвах декілька раз вирішувалась подальша доля України і Речі Посполитої. Можливо, варто було б представити один чи декілька значніших замків Закарпаття (Мукачів, Невицьке, Хуст, Ужгород), що належало у ХІІІ ст. до держави князя Лева І. Дискусійним є питання щодо доцільності відтворення замків, що сьогодні опинились на теренах РП (Перемишль, Красичин, Санок, Замостя) чи Білорусії. Загалом перелік запропонованих до реконструкції замків не є вичерпним і може змінюватись, доповнюватись в залежності від можливого тематичного поділу експозиції по рельєфу (розміщені на вершинах стрімких пагорбів, у низинах, чи оточених водоймами), належністю до родин, чиї представники визначали хід подій на цих теренах, відомих битв.

Відкриття парку в цю п’ятницю це лише перший крок у створенні єдиного в Україні великого історичного парку фортифікаційних споруд.

Сьогодні чітко зрозуміло що доцільність створення такого парку вже не обговорюється, найважливіше питання це меценати та благодійники які б мали проявити ініціативу.

Ініціатор проекту
Юрій Гнатковський.