Львівський письменник Роман Коритко перевидав «Корону Данила Галицького»

Учора у Палаці Потоцьких у Львові видавництво «Тріада плюс», із яким від 2000 року тісно співпрацює львівський романіст та краєзнавець Роман Коритко, репрезентувало друге й доповнене видання історичного роману «Корона Данила Галицького».

Із з’явою нової книжки автора вітали Василь Горинь від інституту українознавства, Марія Якубовська від місцевого осередку Спілки письменників та шеф-редактор журналу «Універсам» Олег Романчук – добрий друг Роман Коритка і прототип героя одної із його детективних повістей. Репрезентований учора роман також не позбавлений детективної інтриги, але заснований на історичних документах, він розповідає про трагічні події середини XIV століття, коли через боярські міжусобиці, підступну зраду державних інтересів та анархію припинило існування останнє незалежне на наших землях князівство – Галицько-Волинське. Присутні на репрезентації зауважували, що події, описані в романі, перегукуються із сучасними, через те роман «Корона Данила Галицького» набуває із перевиданням неабиякої актуальності.

Уродженець опільського села Черче, 73-річний Роман Коритко задумав створення цього історичного роману іще в радянські часи, коли доступ до історичних документів був обмеженим. Але як, згадує автор, йому пощастило на знайомство в Інституті українознавства із непересічною особистість професором Войтовичем, який тепер є доктором історичних наук, а тоді був інженером-лісівником. Цей захоплений історією чоловік надсилав Романові Кориткові із Берегівського лісництва, де тоді працював, переписи матеріалів, які визбирував у архівах. «Власне, завдяки йому в романі бояри діють під історичними, а не вигаданими іменами. Підготовка до роману зайняла набагато більше часу, аніж його написання, на яке пішло два роки. Коли я, будучи заступником редактора «Літопис Червоної Калини», показав рукопис твору Романові Федоріву, то він порадив скоротити роман із 700 сторінок до 400. Довелося переробити чимало розділів, які в другому виданні нелегко було доповнювати, але я тішуся перевиданню, бо перше видання, здійснене 1996 року, вийшло в набагато біднішому варіанті – на газетному папері жидачівського виробництва. «Корона Данила Галицького» насправді про консолідовану державну владу, яку ми бачимо в історичних прикладах братів Данила й Василька, а згодом Лева й Андрія. Галицько-Волинське князівство тоді залежало від данини татаро-монголам. Лев і Андрій відмовилися сплачувати данину, і бояри, які змагалися із цими братами князівського роду, змовившись із татаро-монголами, заманили Лева і Андрія до лісу, щоб там убити. Після смерті князів-братів почався справжній шабаш поділу земель і влади. Довго шукали князя, а коли знайшли Юрія Другого, то і його отруїли. Це, по суті, історія занепаду могутньої і славної держави – історичне застереження сьогоднішнім керманичам і політикам», – резюмував автор, імовірно присутній у своєму романі в образі писця Черчана.