З 1 по 26 вересня в галереї “Сливка” експонуватиметься виставка живопису Світлани Стародубцевої «Етновітер».

Світлана Стародубцева (член НСХУ, народний майстер НСМНМУ)

Закладене природою в людині прагнення до творчості залишається незбагненним і продовжує нас дивувати несподіваними проявами. Світлана Стародубцева почала малювати у зрілому віці, не маючи будь- якої професійної підготовки. Саме це дозволило їй вповні невимушено, інтуїтивно рухатися у мистецькому просторі, обираючи певні форми та засоби виразу. Доволі швидко Вона пройшла закономірне захоплення “правильним” реалістичним мистецтвом, намагання стати “справжнім” художником. А далі була невластива на загал для самодіяльного митця крайність – абстрактні полотна, в яких поступово розкривалося та відпрацьовувалося тонке відчуття композиції, вишукане зіставлення барв, підсвідоме втілення динамічних емоцій. Після цього наступив короткий “неореалістичний” період створення живописних натюрмортів, квітів. Художниця звертається до сміливого застосування фактур, використовує прийоми колажу, наліплюючи на полотно нитки, шнури, частини тканини та розмальовуючи їх.

Поруч з тональними та кольоровими нюансами, появляються контрастні, “вибухоподібні” зіставлення відкритих, насичених барв. Її твори зауважують на чисельних виставках, що становить новий стимул для праці.

Однак творчість художника-аматора характерна тим, що у ній важко простежити звичні закономірності, і Світлана Стародубцева знову вражає нас несподіваним поворотом. Як твердить вона сама, в один момент її вразив декор на керамічному глечику. Виконаний ангобами, у характерній техніці, цей розпис передбачає застосування білого контуру, який обмежує кожну окрему кольорову пляму. З цього часу відбувається “прорив” у сфері традиційної народної образотворчості, у казковий простір, з давніх часів створюваний відомими українськими народними майстринями. Увесь набутий досвід знаходить тепер втілення у вишуканих багатофігурних композиціях, фольклорних мотивах, у зіставленні локальних кольорових плям, відчутті співвідношення між цілістю і чисельними деталями. І над усім, як раніше, беззастережно панує необмежена фантазія, нестримний емоційний порив. Художниця не змінює улюбленого формату і продовжує працювати у квадраті, який залишається для неї своєрідним мірилом, модульним еквівалентом частки навколишнього світу…

Орест Голубець, доктор мистецтвознавства, професор