З 3 по 24 травня в галереї мистецтв “Primus” експонуватиметься виставка акварелей Михайла Демцю.

Хтось знає мову птахів, хтось — хетських клинописних текстів. Михайло Демцю знає мову кольорів. І Мова та для нього — українська. Співає він нею мов птах Едему і знає, що на кахлі української долі переплелися космічні — гарячі та яскраві, мов сонце, і чорні, мов уселенська ніч, — візерунки. Він — митець-кольорочаклун, добрий мольфар Кольору, знає багато, і те таємне знання нуртує в ньому буянням барв. Тож пишеться ритмом пастозних мазків, кольоровими хмаринками-площинами, утвореними одним рухом, легенда про землю Українську. А в легенді митця — правди найбільше. Побачивиши його твори один раз, будете думати про таїну Демцю, таїну його малярства-кольоропису, кольоропластики, про таїну древньої землі.

У полотнах, художника — особливий ритм, який удається напрямком мазків. Звідси їх неповторний вплив. Так глядач поступово збагне, що у краєвидах не є акцентованою домінантою: сонце, яке панує над усім, даруючи життя, принадність і звучність, соковитість кольору. Саме воно пробуджує бурхливий рух і ритм, виявляє суть речей і явищ. Даруючи емоційне забарвлення високої напруги, воно є спокійним, хоча й насиченим, утвореним досить щільно покладеними мазками, — мов із теплої глини виліплене.

Творам художника притаманний масштаб мистецького узагальнення. Мазками-виверженнями фарби він уміє передати в пейзажі всесвітню — часом драматичну, часом захоплююче радісну — історію співжиття гір, неба,землі і потоків, або ж як панораму всесвіту — панораму Дніпра. І вміє написати, того ж масштабу і регістру, свою Карпатську Історію. Як М. Коцюбинський, за ним С. Параджанов, художник Демцю переживає стихію народної звичаєвості, обрядовості як стихію власне буття.

Досить часто своєрідна пластика кольору, утворена ритмом барвистих мазків, ще й увиразнюється відтворенням орнаменту, який не прописується в найдрібніших деталях, а дається широко, узагальнено. При тому очевидно, що художник відчуває його генетично, розкодовує аж від трипільських, часів завдяки гостроті мистецької візії.

Тетяна Чуйко