4 лютого о 17.00 в книгарні “Є” відбудеться презентація «Альбом. Ніл Хасевич (1905-1952)».

У презентації візьмуть участь:
упорядник альбому Богуслав Любів,
історик-краєзнавець Юрій Охріменко,
мистецтвознавець Олена Падовська;
модератор — мистецтвознавець Наталя Космолінська.

Довідка:

Ніл Хасевич — український художник-графік, активний громадський і політичний діяч, член Організації Українських Націоналістів і Української Головної Визвольної Ради.

Цариною творчих зацікавлень Ніла Хасевича стало мистецтво графіки, де він зміг вповні виявити свій талант та зарекомендував себе новатором. З 1931 по 1943 р. роботи українського художника експонувалися на 35-ти виставках, зокрема у Празі, Берліні, Чикаго, Лос-Анджелесі, де були відзначені дипломами та іншими престижними нагородами. 1939 року у Варшаві вийшов друком художній альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича», а у Філадельфії побачив світ художній альбом «Екслібрис Ніла Хасевича». Створені Хасевичем портрети князя Володимира Великого, екслібрис президента УНР в екзилі Андрія Левицького, серія творів в альманасі «Дереворити» були високо оцінені фахівцями.

Одночасно з творчістю Ніл Хасевич займався громадською і політичною діяльністю: входив до Волинського українського об’єднання, а згодом вступив до ОУН. З квітня 1943 року, коли масово формувалися загони УПА, художник долучився до підпільної роботи. Його було обрано до центрального і крайового проводів ОУН. Як член крайової референтури пропаганди працював у редакції журналу „До Зброї”, готував ілюстрації до сатиричних журналів УПА «Український перець» та «Хрін», оформляв летючки, листівки, підпільні видання, випустив альбом карикатур. Митець розробляв також проекти прапорів, печаток, бланків для повстанців.

У 1948-49 р. Хасевич виконав знаменитий цикл графічних робіт «Волинь у боротьбі», присвячений героїчній боротьбі УПА. За особливий внесок у розгортанні національно-визвольної боротьби його було нагороджено «Срібним Хрестом Заслуги» та медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах». У 1951 році графічні твори Н. Хасевича потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН та іноземних дипломатів, а згодом були надруковані в альбомі „Графіка в бункерах УПА”. Діяльність Хасевича викликала шалене обурення радянського керівництва з Москви, тож було розпочато масштабну операцію по розшуку та знищенню митця. 4 березня 1952 року, під час штурму криївки, аби не потрапити до полону, Ніл Хасевич застрелився. Місце його поховання досі не встановлене.

“…Я не можу битися зброєю. Але я б’юся різцем і долотом. Я каліка, б’юся в той час, коли багато сильних і здорових людей в світі навіть не вірять, що така боротьба взагалі можлива… Я хочу, аби світ знав, що визвольна боротьба триває, що українці б’ються”.

Ніл Хасевич