У четвер 13 лютого о 18:30 кав’ярня-галерея «Штука» запрошує на розмову Клубу шанувальників Галичини про блаженного отця Омеляна Ковча, беатифікованого Папою Іваном Павлом ІІ в час візиту до Львова у 2001 році. Розповісти про пароха має намір отець Олег Кобель – голова Комісії «Справедливість і мир» Стрийської єпархії УГКЦ, блогер.

Українська греко-католицька церква є одним із головних суб’єктів українського національного відродження, а митрополити Андрей Шептицький і Йосиф Сліпий – найбільш знаковими постатями церковних провідників-патріотів, зразками величі духу, співпереживання, відданого служіння Богу та людям у поєднанні з гострим розумом і далекоглядністю.

До священнослужителів такого гарту належав і отець Омелян Ковч – чудово освічений, альтруїст, правдивий душпастир. У 1919 році став капеланом УГА, з 1922 до 1943 року – парафіяльний священик у Перемишлянах. Його життя обірвалося у Майданеку в 1944 році, куди він потрапив за хрещення євреїв під час німецької окупації. До останнього Омелян Ковч був вірний своєму покликанню, що є добрим прикладом любові до ближнього і у сьогоднішній складний час: «Я дякую Богові за Його доброту до мене. За винятком раю, це єдине місце, де я хочу бути. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик між ними. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є один для всіх нас, без огляду на наші релігійні відмінності. Можливо наші церкви є різні, але той самий Великий і Всемогутній Бог править усіма нами. Коли я відправляю святу літургію, вони всі моляться. Вони умирають по-різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності. Хіба це не благословення? Хіба це не найвеличніша корона, котру Бог міг положити на мою голову? Це справді так. Я дякую Богові тисячу разів на день, за то, що послав мене сюди. Я більше Його ні про що не прошу. Не переживайте і не тратьте віри у те, що я роблю. Замість того, радійте мною. Моліться за тих, хто створив цей концентраційний табір і цю систему. Вони єдині, хто потребує наших молитов. Нехай Бог змилується над ними».

Під час зустрічі відбудеться показ польського документального фільму Ґжеґожа Лінковського «Парох Майданека», знятого у 2005-му році.