В рамках фестивалю «Французька весна-2011» з 22 по 25 квітня в кінотеатрі “КІнопалац” (червона зала) демонструватимуться фільми Амоса Гітая.

Програма показів:

«Одного разу ти зрозумієш»
Німеччина, Франція, Ізраїль / 2008 рік
Драма, 88 хв.
У ролях: Жанна Моро, Іпполіт Жирардо, Еммануель Дево, Домінік Блан, Даніель Дюваль, Семюел Коен.
Сценарій: Жером Клементе, Ден Франк, Амос Гітай.
Учасник Офіційної програми Берлінського МКФ;
Учасник конкурсної програми МКФ у Торонто

Париж. Наші дні. 40-річний чоловік стоїть перед меморіалом французьким євреям, депортованим під час фашистської окупації. У полоні думок він вдивляється у викарбувані імена жертв Голокосту.

Париж. 20 років тому. Рівка живе у заповненій антикваріатом квартирі. Вона готує вечерю для сина. По телебаченню розповідають про слухання справи «ліонського вбивці» Клауса Барбі. У 1983 році його депортували з Болівії у Францію і зараз судять за депортацію євреїв та злочини проти людства. Рівка намагається стримати емоції від почутого, але це їй не вдається. Тим часом її син Віктор працює у своєму кабінеті. Він теж слідкує за початком слухання. На столі лежить купа листів та документів про його родину. Він хоче впорядкувати історію своєї сім’ї. Задумавшись, він навіть не слухає запитань свого помічника. Під час вечері з Рівкою стає зрозуміло, наскільки близько спілкуються мати і син. Але щоразу, коли Віктор згадує про суд над Барбі, Рівка знаходить привід, щоб вийти з кімнати.

«Аліла»

Франція, Ізраїль/ 2003 рік
Драма, 116 хв.
У ролях: Яель Абекассіс, Хана Ласло, Урі Клауцнер, Роніт Елькабец, Амос Лаві, Люпо Берковіч, Лірон Лево.
Сценарій: Амос Гітай, Ешуа Кеназ, Марі-Жозе Сансельм.
Учасник Офіційної програми Венеціанського МКФ

Старий Шварц живе розміреним життям, спілкуючись із філіппінкою Ліндою. Його сусіди – Авірам, якого, окрім власного собаки, ніхто не цікавить, і Малі, розлучена жінка, у якої роман з молодим Іланом. З кожним днем збільшується галас із сусіднього будівництва. З протилежної сторони нові сусіди вирішили розширити володіння і цілодобово щось будують. Та ще й нахабно відбирають сусідські території. У Малі теж повно турбот. Виявляється, що помічник сусідів – її колишній чоловік, Езра, який найняв китайців на роботу. А на додачу вона дізнається, що її син Ейяль втік із армії і його розшукує поліція.

«Розрив»
Німеччина, Франція, Італія, Ізраїль / 2007 рік
Драма, 115 хв.
У ролях: Жюльет Бінош, Лірон Лево, Жанна Моро, Барбара Хендрікс, Дена Івджі, Хіам Аббасс, Томер Руссо.
Сценарій: Амос Гітай, Мари-Жозе Сансельм.
– Учасник Венеціанського МКФ;
– Учасник конкурсної програми МКФ у Торонто

Перед смертю, батько Ані зізнається, що завжди знав про її дочку, від якої вона відмовилася одразу ж після пологів 20 років тому. Він говорить, що саме їй заповідає свій авіньйонський маєток і що Ана повинна її розшукати. Виявляється, дівчина викладає десь у секторі Гази. Саме туди після похорону батька має поїхати зведений брат Ані, поліцейський, який повинен виводити ізраїльських поселенців із сектора.
Ана, злегка фліртуючи з братом, просить поїхати разом із ним. Їхня подорож триває під час непростих для держави часів. День возз’єднання матері і дочки співпадає із визначною подією. Вона увійшла в історію як дата маленької, але довгоочікуваної капітуляції держави Ізраїль.

«Естер»
Великобританія, Ізраїль, Австрія / 1986 рік
Драма, 97 хв
Режисер і сценарист: Амос Гітай
У ролях: Сімон Бен’яміні, Мохаммед Бакрі Юліано Мер, Девід Коен, Шмуель Вульф, Сара Коен Райм.
Учасник Офіційної програми Каннського міжнародного кінофестивалю

В основі першого повнометражного фільму Амоса Гітая – біблійна історія про дівчину Естер. Вона стає дружиною короля Агасфера, хоч той не знає, що за національністю вона – єврейка. Дівчина викриває змову проти своїх людей і рятує їх від смерті. Використовуючи цей міф, Гітай проводить паралель із сучасністю, демонструючи сучасний стан ізраїльського суспільства. Він показує боротьбу євреїв проти своїх ворогів. Особливу увагу режисер приділяє руїнам Ваді Салібу в Хайфі, де знімався фільм. Вони символізують зв’язок минулого із сучасними подіями. Цей фільм – перша частина трилогії, куди також входять стрічки «Берлін-Єрусалим» та «Голем».

Гітай Амос / Amos Gitai – режисер, актор, продюсер, сценарист, оператор.

Багаторазовий учасник конкурсних програм Каннського та Венеціанського кінофестивалів, володар багатьох почесних нагород:
– дві Премії Юнеско на Венеціанськму МКФ за філь “Зіон” (1999 р.) та фільм “11 вересня” (2002 р.);
– Приз Франсуа Шоле на Каннському МКФ за фільм “Кіпур” (2000 р.)
– Нагорода СinemAvvenire – Кіно за мир у всьому світі за фільм “Земля Обетована” (2004 р.)

Довідка:

Народився 11 жовтня 1950 року в Хайфі, у родині архітектора Муніо Вейнрауба та колишньої сіоністки Ефратії Маргаліт. Здобуваючи фах архітектора, бере участь в арабо-ізраїльській війні 1973 року. Саме тоді починає знімати перші короткометражні фільми. Подорожуючи Ізраїлем, США та Францією, створює багато короткометражок на соціальну тематику. У 1973 році, у день народження режисера, гелікоптер, на якому він летів, був збитий. Із семи членів екіпажу живими лишилися шість. Ця подія спонукає Гітая покинути архітектуру і зайнятися режисурою. Інцидент з гелікоптером лягає в основу короткометражки «Кіппур», де був задіяний увесь екіпаж.

У 1979 році режисер подає стрічку «Будинок» на ізраїльське телебачення, але отримує відмову. Тим не менш, фільм успішно демонструється на кількох фестивалях і швидко стає відомим. Гітаю відмовляють у показі третього документального фільму, «Field Diary», знятого у 1983 році. Цього разу він переїжджає до Франції, де завершує роботу над стрічкою. Наступні 10 років працює в Європі. У цей же час отримує диплом архітектора у Берклі, Каліфорнія. Багато подорожує, знімає гумористичну стрічку «Ананас». Починає працювати над історичними фільмами.

У 1986 році знімає першу художню стрічку «Естер». В основу покладена біблійна історія.

У 1993 році разом із родиною повертається до Хайфи, де починається найбільш продуктивний період його творчості. Упродовж 10 років Гітай знімає 15 документальних та художніх фільмів. Перша частина трилогії про ізраїльські міста, «Деварім», знята у Тель-Авіві, символізує його повернення на батьківщину. Наступні дві частини створюються у Хайфі («День за днем», 1998 рік) та в Єрусалимі («Кадош», 1999 рік).

У 2000 році знімає повнометражний фільм «Кіппур» про власний військовий досвід.

Стрічки «Рай» (2001) та «Кедма» (2002) про утворення Ізраїлю, демонструють формування його ідеологічних та історичних засад.

Не оминає Гітай і тему тероризму, у 2002 році презентуючи фільм «11 вересня».

У картині «Аліла» (2003) режисер показує сучасне ізраїльське суспільство, простежуючи долю мешканців будинку в Тель-Авіві.

«Свята Земля» (2004) та «Вільна зона» (2005) – перші дві частини трилогії про ізраїльський кордон та його мешканців.

«Новини з дому» (2006) – останній на сьогоднішній день документальний фільм Гітая. Це історія одного єрусалимського будинку та його мешканців.

Під час роботи над фільмами співпрацює переважно з французькими компаніями. За стилем його роботи схожі на стрічки Тарковського і Сокурова.

Ретроспективи фільмів Амоса Гітая демонструвалися у Франції, Британії, США, Німеччині та Іспанії.