Виставка живопису ужгородського митця Івана Небесника «Зона Відпочинку»
У вівторок 27 жовтня о 17 год. у галереї “Дзига” (Львів, вул. Вірменська,35) відбудеться відкриття виставки живопису ужгородського митця Івана Небесника «Зона Відпочинку». Виставка триватиме до 15 листопада.
Концепт: Конкретизація зображення, часто не має тотожного із відтвореним на полотні чи на узаконеній знаковій формі ефекту, а навпаки часто заглиблюється в умовності, віддаляється від розуміння «непосвячених» у таємницю смислів. Роль такої звичної знакової форми бере на себе і український прапор. Недарма у початкових класах дітям не пояснюють геральдичну історично сформовану обумовленість прапора, а виводять просту асоціативну формулу – дві горизонтальні площини, це пейзаж. Таким чином, даний проект є дослідженням питання абстрактного та градієнту абстрактного у творі мистецтва.
Виставка живопису ужгородського митця Івана Небесника «Зона Відпочинку»
{highslide type=”slideshow-caption” url=”http://fotky.com.ua/files/39110_s8rj4.jpg, http://fotky.com.ua/files/39111_bcbrm.jpg, http://fotky.com.ua/files/39112_cpgqm.jpg” width=170 positions=”top, right” outlineType=”rounded-white” }{/highslide}
Всі роботи проекту є нефігуративними композиціями, де кожна з них розглядається через співставлення текстур на площині полотна, а зокрема фрагменту, що є замкнутим у два чіткі прямокутники (умовного прапору чи пейзажу), та текстури, що заповнює всю решту полотна. Обидві площини могли б існувати незалежно одна від одної, та все ж, перебуваючи у дисонансі вони об’єднуються у цільний образ, завдяки співставленням горизонтальних прямокутників та горизонтальній пропорції формату в цілому.
Побудова модулю на всіх полотнах є запозиченням зі схеми побудови прапорів за геральдичною схемою ряду країн світу, та сам фрагмент композиції, що складений із прямокутників, все ж відносить нас до пейзажу, де додатковим моментом є незначна деталізація.
Тому, залишаючись абстрактним елементом композиції – «пейзаж», що знаходиться на відокремленій площині полотна ставить мету відволікти від цілісного споглядання твору, а отже, відповідь на питання, що є зоною відпочинку, зоною концентрації чи навантаженням у творі, повинна змінюватись в залежності від суб’єктивної оцінки глядача.