Шкляр у Львові: новий Майдан?

У понеділок, 28 березня, яблуку ніде було впасти біля пам’ятника Івана Франку у Львові. Сила-силенна народу, що зібралася біля головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка, могла свідчити лише про непересічну подію. Адже львів’ян відвідав один з найвідоміших, найоригінальніших письменників України, лауреат Шевченківської премії – Василь Шкляр, зустріч з яким перетворилася у справжню стихію національного піднесення. Полеміка, що розгорнулася під час бесіди із знаним автором у Львівському університеті, постійно поверталася до однієї теми – пробудження України та ще одного Майдану. Однак цього разу – духовного.

Василь Шкляр не змусив львів’ян довго чекати. Його виступ в Актовому залі Львівського університету транслювався перед пам’ятником Івана Франка, тож усі бажаючі могли почути піднесені слова привітання письменника: «Вітаю всю Галичину. Перш за все закликаю вас, галичани, не брати близько до серця наклепи українофобів проти вас. Бо це лише означає, що ви здорові духовно, а це і робіть вас ціллю ненависників. Коли такі українофоби і покручі називають мене шовіністом чи нацистом, я дякую, адже з їхніх вуст це справжній комплімент».

Вступне слово Шкляра дало зрозуміти, що зустріч із непересічним письменником не буде звичайною. Коротко схарактеризувавши власний роман «Чорний ворон», що став новітнім українським бестселером, автор перейшов до відповіді на запитання присутніх. А їх було чимало. Атмосфера в залі та на вулиці свідчила про неймовірний інтерес як до роману, так і до автора. Багато присутніх зверталися до письменника із закликами та заледве не панегіриками, заслужено вихваляючи роман «Чорний ворон», однак занадто віддаляючись від самої мети зустрічі. Шкляр, подякувавши за добрі слова, попросив їх уникати зайвого пафосу.

А далі зустріч перетворилася у справжню полеміку, палкі промови громадян про необхідність національного відродження та вагому роль «Чорного ворона» для цього. Більшість присутніх поділяли думку про потребу докорінних змін в Україні, тож наприкінці зустрічі пафос національного піднесення зріс ще більше.

Про творчі плани після «Чорного ворона» письменник сказав так: «Я планую написати ще один історичний твір – роман про отаманшу Марусю. То була тендітна шістнадцятилітня гімназистка, яка очолила повстанців та воювала за Україну. А про сучасність писати не хочу. На біса писати про те, що й так добре видно». Письменник також розповів про майбутнє екранізацію «Чорного ворона», а от хто режисером буде – не сказав, це, мовляв, надзвичайна людина.

Василь Шкляр приємно вразив львів’ян – опісля відповідей на запитання він вийшов до людей на вулицю, де прочитав уривок із «Чорного ворона» та роздав автографи шанувальникам. Ще однією особливістю зустрічі став і виступ Юрія Шухевича, відомого національного діяча, сина генерала хорунжого УПА Романа Шухевича. Він радо привітав приїзд Шкляра та закликав українців не ділитися на східних і західних, а бути однією нацією, яку не розділити.

Львівське студентство із інтересом зустріло Василя Шкляра у столиці Галичини. На запитання молоді про те, як боротися із наступом на освіту та культуру, письменник відповів: «Моя відмова від Шевченківської премії – це вже боротьба, бій залишенця за українську освіту. Якщо буду живий, то писатиму книжки. Більше я нічого робити не вмію».

Зустріч із Василем Шклярем змусила знову повірити у майбутнє української книжки, яка на прикладі «Чорного ворона» користується шаленою популярністю серед населення. Відомий письменник нещодавно відмовився від Шевченківської премії, що спричинило до скандалу не стільки літературного, як політичного. Тож шанувальники творчості українського прозаїка вирішили зібрати кошти на свою – всенародну премію. Львів’яни із перших хвилин дали письменникові зрозуміти – його тут чекають та шанують. Тож наприкінці бесіди із знаним автором хтось вдало підсумував значення зустрічі: «Львів нагородив Василя Шкляра Шевченківською премією замість Президента України».

Анна Романдаш