«Грабіжники» у Львівському Палаці Мистецтв
Популярну в Україні виставку відомого майстра сучасного мистецтва Романа Жука під назвою «Грабіжники» побачать і львів’яни у Палаці Мистецтв з 27 травня. Цей унікальний проект складається з 15 картин, що пов’язані між собою в логічному порядку.
Більшість з робіт живописного циклу «Грабіжники» мають розповідний характер, вони із зображеннями декоративного плану, що підтримують напругу розповіді. Цикл є цілісним, він створює власний експозиційний простір, доповнюється реальними предметами. Р.Жук представляє не окремі картини, які можуть бути показаними в тому чи іншому порядку, а цикл, що має власну логіку розгортання і органічно вписується в музейний простір. А причиною задуматися над цінностями і людьми в чорних панчохах стало вуличне пограбування Жука. Вкрали сумку з документами й велику суму грошей. А через декілька днів натрапив на ще гарячі сліди пограбування ювелірного магазину, де діаманти лежали на підлозі серед побитого скла. Так і виник задум «Грабіжників». Хоча, після перегляду картин, стає дивно, чому грабіжниця одягнула мотоциклетний шолом, чи злодій, наприклад, взагалі голий…. Це варто просто побачити.
Триватиме виставка Романа Жука «Грабіжники» до 9 червня 2009р.
Відкриття виставки 27 травня о 16:00 у Палаці Мистецтв.
Довідка:
Роман Жук належить до визнаних майстрів сучасного мистецтва, стояв біля його витоків наприкінці 1980-х разом із засновниками українського трансавангарду. Роман Жук – художник, вихований Львівським інститутом прикладного та декоративного мистецтва. Своїм учителем вважає професора Костянтина Звіринського. Митець здобув популярність у 80-х роках, саме в часи перебудови. А на початку 90-х, коли Європа дуже цікавилася пострадянськими художниками, творчість Романа Жука припала до душі голландцям. Невдовзі майстер пензля оселився в Амстердамі, де і прожив останні 15 років.
Протягом 1990-х років він сформував і розвинув свою самобутню живописну манеру, що ґрунтується на ретельній проробці площини полотна, на перетворенні традиційних жанрів (особливо натюрморту і портрета) в загадкові оповіді, приправлені сюрреалізмом в дусі Рене Магрітта і Макса Ернста.