Капустянський оскар від Заньківчан

Про історію святкування Міжнародного дня театру (а відтак і Капустяника) в НАУД театрі ім. Марії Заньковецької нам розповів Олег Сікиринський – заньківчанський актор та організатор-сценарист останніх сценаріїв цього свята.

Серед заньківчанської трупи театральний день почали святкувати в 90-х рр. Щоправда тоді це було свято закритого типу, коли збиралися актори, в якійсь із гримерок та розповідали жарти й веселилися. Згодом виникла ідея розширити масштаби свята. Тому наступного року дійство відбулося на камерній сцені театру. Там уже був невеличкий сценарій свята: пародія на виставу, жарти, декілька веселих номерів. Ще через рік Капустяник переселився на велику сцену. Дарма, що тоді у залі сиділо лише 60-70 чоловік (зал містить понад 800 місць), свято було настільки вдалим, що наступного року квитки та запрошення на нього слід було завчасно замовляти та бронювати, а 27 березня в театрі – ніде було яблукові впасти.

Упродовж  останніх років святкування дня театру щоразу здобуває все більшої популярності. Щоправда дещо змінився його формат. Якщо раніше всі номери були зведені до жартів, то зараз колектив авторів ідей (серед них уже декілька років поспіль фігурують одні й ті ж прізвища невтомних акторів: Ю.Хвостенка, А.Сніцарчука, А. Войтюка, В. Коржука, Р. Гавриша, Н. Московця, Ю. Волинського) більше намагається звести свято до відзначення справжніх акторських нагород (краща жіноча/чоловіча роль, режисерська постановка). На церемонії нагородження існують і справжні відзнаки – Капустянівські Оскарами. Нагорода й справді є копією всесвітньо відомої кінематографічної нагороди, проте замість меча в руках фігурки зображена капустина.

Автори  ідеї щорічних святкувань намагаються перетворити день театру в справжнє свято для кожного актора – щоб він міг відчути себе знаменитістю, пройтися по червоній доріжці та приїхати на лімузині, отримати Оскара  й відчути зал аплодисментів.

Ще однією мрією є намір перетворити Капустяник на дійство загальнольвівського формату, коли б колектив кожного театру нашого міста міг представити свій номер у програмі заньківчанського свята. Адже актори цієї львівської трупи завжди відкриті до співпраці й готові організовувати святкування допоки у них вистачатиме сил та ідей для подивування глядачів та принесення їм радості й задоволення від споглядання дійства на сцені.

ЛЕСЯ  КІЧУРА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *