Львівський палац мистецтв: від кав’ярні – до фондосховищ і експериментального театру!

Призначений наказом очільниці управління культури і туризму ЛОДА Галини Дорощук виконувати обов’язки директора Львівського палацу мистецтв Юрій Гнатковський обіцяв до кінця січня оприлюднити доопрацьовану концепцію розвитку Палацу мистецтв як закладу культури. На завтрашній прес-конференції він ознайомить громадськість із цим документом, та складом дорадчо-наглядової ради.

Отож, подаємо цей документ.

«Львівський культурно-мистецький центр

(Львівський палац мистецтв)

Культурно-мистецька установа із розгалуженою внутрішньою структурою, яка забезпечує її поліфункційність та ефективність діяльності, осередок єднання досвіду старшого покоління та молодих творчих сил – художників, мистецтвознавців, архітекторів, музикантів, письменників, поетів, акторів, р6жисерів та представників інших творчих спеціальностей.

До складу входять:

  • Дорадчо-наглядова рада мистців (Формується із лідерів різних галузей мистецтва та музейної справи; Виконує функції дорадчого органу, функції по формуванню оргкомітетів по роботі над організацією заходів, опінійотворчу, редакторську у справі видавництва часопису, комунікаційну у мистецьких товариствах Львівщини, організаційну у роботі із громадськими організаціями та іноземними авторами і партнерами, тощо)
  • Центр сучасного мистецтва (Формування фондів-сховищ експозицій, мистецьких творів другої половини XX – початку XXI ст., початково охоплює Львів та західний регіон, реалізує ідею поступового представлення в експозиції всієї України);
  • Куратор міжнародної співпраці (служить налагодженню ефективної і взаємовигідної співпраці із українськими та закордонними партнерами, займається організацією зарубіжних виставок, міжнародних симпозіумів, пленерів, майстер-класів тощо);
  • Конференц-зал (зал–зустрічей, проведення науково-практичних конференцій, лекцій, круглих столів, семінарів, дискусій з актуальних проблем розвитку сучасного мистецтва, літературних та поетичних вечорів, експериментальних театральних вистав, вечорів авторської музики та авторського кіно, перформенсів тощо);
  • Бібліотека та медіа-тека з проблем сучасного мистецтва та Інформаційний осередок (служить засобом поступової ліквідації істотних прогалин в обсягах юнь про шляхи розвитку та актуальні проблеми мистецтва XX – початку XXI ст..); Виконує функції нагромадження та розповсюдження інформації на комп’ютерних носіях з історії львівського мистецького середовища, актуальної творчої практики і творчих надбань львівських та українських митців – CD-тека, відеотека, кінотека, слайдотека тощо;
  • Виставкові зали (організація тимчасових, змінних виставок українських та зарубіжних митців з метою показу реального розмаїття напрямів розвитку сучасного мистецтва і потенційних можливостей представлення у світі здобутків українських художників);
  • Світлиця Т.Г.Шевченка (функціонує та основі існуючою унікальної колекції, розширює і поповнює постійну експозицію та фондові збірки);
  • Спеціалізована галерея-магазин (сприяє забезпеченню усіх різновидів та напрямів творчої діяльності відповідними матеріалами та засобами; надає окремі експозиційні площі під виставки, пов’язані з популяризацією окремих мистецьких різновидів, жанрів та форм, молодих авторів тощо);
  • Видавництво (підготовка др. Видання та друк щоквартального часопису, мистецьких монографій, альбомів, каталогів, буклетів, наборів листівок тощо);

Основна мета – стати центром мистецького життя Львова та західного регіону України.

Палац Мистецтв як осередок комунікації мистецьких кіл та різних поколінь.

Палац Мистецтв виконує об’єднавчу функцію між різними напрямками, жанрами та формами мистецтва.

Мистецтво повинно формувати світогляд молодого покоління шляхом залучення молоді до проектів Палацу Мистецтв.

Чергова задача інтегрувати Палац у міжнародне товариство, робити в цьому напрямку конкретні кроки:

1. За посередництвом послів, консулів та діячів культури підписати меморандуми про спільні заходи та співпрацю із європейськими установами культури.

2. Удосконалити веб-сторінку (створити інші мовні версії, додати інтерактивний інструментарій), виносити на обговорення події та перформенси, що відбуваються у світі.

3. Спільно з академічними інституціями України працювати над повним каталогом українських авторів та робіт, і розмістити його на єдиному Інтернет – ресурсі.

4. Спільно із громадськими організаціями проводити збір та надання найширшої інформації про мистецькі події у світі і в Україні.

5. Створити можливість для організації та проведення Інтернет-телемостів для спілкування митців світу із українськими митцями.

6. Сприяти у організації навчань по обміну між закладами культури світу і України, створити умови для роботи над творчими проектами на базі палацу мистецтв.

7. Організувати видавництво часопису про українське мистецтво у декількох мовних версіях.

8. Сприяти більшій популяризації заходів Палацу мистецтв.

Задля збільшення потоків відвідувачів у Палац Мистецтв передбачаються наступні заходи:

1. Організація та проведення дискусійних клубів-зустрічей мистців.

2. Залучення у палац мистців для організації експозицій ужиткового мистецтва із проведенням майстер класів, та виставок – продажів.

3. Відкриття в ПМ «кавярні» для мистців.

4. Створення при ПМ Дорадчої мистецької ради, яка б виконувала функції агенції по організації мистецьких заходів, та функцію редакторського групи по темах для часопису.

5. Створення при ПМ експериментальної сцени.

6. Організація, або сприяння у проведенні концертів, вечорів поетичного слова, авторського кіно, акустичної музики.

7. Сприяння у проведенні в ПМ вечорів творчого дозвілля для усіх вікових категорій.

8. Створенні інноваційних та експериментальних проектів у сфері сучасного мистецтва.

Першочергова вимога це створення відповідних умов для проведення заходів високого рівня.

1. удосконалення системи освітлення приміщень.

2. оптимізація простору виставкових площ.

3. Удосконалення системи опалення приміщень.

4. удосконалення системи пожежної безпеки

5. Удосконалення системи охорони приміщень.

6. розробка схеми раціонального використання площ.

7. Встановлення стандартів щодо тривалості та рівня заходів у ПМ.

8. Пошук партнерів у питаннях страхування експозицій та фінансової підтримки.

9. Забезпечення багатофункціональності конференц-залу, встановлення технічного забезпечення.

Дорадчо-наглядова рада

Перелік осіб, які висловили своє бажання взяти участь у засіданнях ради і сформувати концепцію діяльності Палацу Мистецтв.

Борис Возницький – директор львівської галереї мистецтв, герой України, заслужений працівник культури України і Польщі, лауреат Державної премії ім. Т.Г. Шевченка, почесний академік Академії мистецтв України.

Орест Голубець – доктор мистецтвознавства, незалежний куратор

Петро Гулин – художник

Петро Сипняк – художник

Петро Старух – художник-скульптор

Богдан Шумилович – Мистецтвознавець (інститут актуального мистецтва у Львові)

Ірина Волицька – заслужений діяч мистецтв України керівник творчої майстерні «Театр у Кошику», кандидат мистецтвознавства.

Ігор Савчак – директор центру культурного менеджменту».

джерело: ЗІК

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *