«Наше Різдво» у Львові: Скромно, але радісно

Як на Різдво від дверей до дверей ходять колядники з колядою, так на хату зіркових колядок перетворилася Львівська філармонія, куди впродовж двох днів (7 і 8 січня) сходилися львів’яни аби разом із гуртом «Дивні», малим складом Львівської державної хорової капели «Дударик», вокальною формацією «Піккардійська терція», Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова» та музичним продюсером проекту Тарасом Чубаєм із гуртом «Плач Єремії» спільно колядувати та музично святкувати «Наше Різдво».

 

Фестиваль із такою назвою, що минулого року гучно стартував у Києві цьогоріч приїхав до Львова. Щоправда у значно скромнішому масштабі.

 

Зрештою, це ж зрозуміло, навіть у Різдво кризу ніхто не відміняв. За словами Тараса Чубая, власне з причин економічної кризи не відбулася київська версія концерту – влада не підтримала фінансово. А от «спонсорами» львівських концертів, можливо і комерційно не надто успішних, стали самі глядачі, про що неодноразово під час виступу згадував і дякував Чубай.

 

Розпочали двогодинне дійство з… прохання вимкнути телефони і заборони знімати. Журналістам дозволили фотографувати лише перші 15 хвилин, впродовж яких колядою вітали гостей фестивалю капела «Дударик», а згодом і гурт «Дивні». А коли ліміт фотографування закінчився попід сценою туди сюди почали ганяти строгі наглядачі, які радше викликали сміх аніж страх.

 

Сцену для фестування «Наше Різдво» вибрало не найкращу. Зал трохи «глухий» як на філармонію, а сцена – як екран у кінотеатрі – на висоті понад метр. Тож треба було трохи голову догори задирати. Проте з перших рядів і так було видно виконавців тільки по пузо або його відсутність.

 

Та жодні організаційні, технічні та фінансові справи не здмогли знищити Різдвяної атмосфери радості ні на сцені, ні у залі… Таке щире щастя на обличчях «Піккардійців» я не бачила вже давно. Хлопці, які виконали народні коляди та пісні із власного репертуару, просто світилися. Глядачі не могли не відчути цього позитиву у віддачі музикантів і просто відпустити зі сцени. Повернули оплесками. Хоч на одну коляду, та все ж…

 

Львівська державна чоловіча хорова капела «Дударик», а саме її малий склад, підготували для святкового сезону та «Нашого Різдва» спеціальну програму – колядки у аранжуванні львівських композиторів, а зокрема Романа Цися, Степана Стельмащука, Богдани Фроляк… Родзинкою стала коляда на слова Григорія Сковороди, яку «Дударик» виконав спільно із бандуристом Ярославом Криськом.

 

Нарешті на сцені з’явився Тарас Чубай та гурт «Плач Єремії». Розпочали виступ із частини поеми «Світло та сповідь». Фронтмен гурту, якось невпевнено почувався на сцені, що одразу далося в знаки у спільному із квартетом «Віртуози Львова» та «Дудариком» виконанні «Коляду» на слова Богдана-Ігоря Антонича. Остаточно заплутавшись в тексті й партіях, Тарас перепросив публіку і зазначив: «У нас, знаєте, як в цирку. Якщо номер не вдався – треба почати його спочатку». Друга спроба видалася напрочуд драйвовою. А далі були «Із янголом на плечі» на слова Івана Малковича та прем’єра… «Буквально кілька днів тому зробили нову композиція, коляду, автором якої є геніальний Кость Москалець, для тих хто не знає, він є також автором нашого хіта «Вона»… Але і геніальні люди теж бувають часом матолками, тож Кость троха зіпсував нам прем’єру, бо напередодні вивісив в інтернеті демо версію пісні, яку я йому надіслав, – жартівливо жалівся публіці Чубай. – Тож маю надію, що всі порядні люди не рилися в неті, а терли мак і прем’єра вдасться». І вдалося!

 

Якось дуже важко давався перший концерт Чубаєві. Лише коли на сцені з’явилася підмога у складі «Піккардійської терції» та «Дударика», заспівавши разом «Миколая бородатого» напруга спала…

 

А на останок до коляди долучилися ще й глядачі. Разом із публікою музиканти затягли «Нова р-а-а-а-а-а-а-адість стала…»…

Божена Городницька, «СУМНО»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *