На Дзизі очікується виставка фотографій Дороті Шуз
На Дзизі очікується виставка фотографій Дороті Шуз: 6-27 лютого, 6 лютого – відкриття виставки о 17.00 у присутності авторки.
«Говірливе серце,
Ноги на землі, голова у хмарах,
Пустунка і невиправна мрійниця,
Колекціонерка ламп та інших джерел світла…»
Мені 28 років, я прийшла з театрального середовища.
Почала фотографувати два роки тому.
Це не могло не статись.
Мені завжди є багато що сказати, але я поганий оратор, тому вирішила надати слово фотографії.
Розповідаючи історії, я приділяю найбільшу увагу людській істоті в її самотності, коли навколишній світ для неї не існує, і коли вона знаходиться наодинці з собою. Мрії, які вона старанно утримує на кінчиках пальців, її втрачені ілюзії, втечі, страхи, бажання пізнати інше, пошуки себе та своїх таємних почуттів.
Отож, я змальовую щоденне звичайне життя, але уява тут виконує головну роль.
Я намагаюсь втілити думки на папері, що ставить мої фотографії поряд з мистецтвом сюрреалізму.
Я ставлю всіх людей в один ряд – незадоволених ідеалістів.
Глядач сприймає мої фотографії як низку монологів.
Маленькі історії, які він розповідає самому собі, коли інші повернулись спиною.
Я намагаюсь наділити обличчям наше підсвідоме, поринути у наші внутрішні лабіринти та освітлити суб’єктивним світлом наші найтемніші кути.
Зробити невидиме видимим.
Оповіді поза часом.
Випадкові цятки універсального, дверцята, що ведуть до особистих схованок.
Стосовно засобів моєї роботи, щодо моделей, я залучаю тих людей, котрі зворушують мене до глибини душі тим, які вони є, і яке враження вони справляють. Я переходжу на інший бік вулиці, коли мені показують гладенькі скульптури та стереотипну псевдо красу.
Я відмовляюсь навідріз від легкого естетизму.
Знайдімо сенс, краса повинна розмовляти!
Я хочу працювати зі справжніми людьми, особистостями, виразними, рельєфними, прихованими…
З людьми, до яких непросто підступитися, які мене вражають та зворушують.
Я не маю ані фотоательє, ні необхідного обладнання. Я беру свої речі, свою крейду, крафт папір, папку, і з купою ідей в голові та озброєна фотоапаратом, виходжу на сусідню вулицю. Клац.
Я іду на пошуки поезії в її схованках.
З будь-якої речі створюю справжню історію.
Dorothy-Shoes
www.myspace.com/missdorothyshoes