Jazz Bez, день десятий, завершення. Off-Quartet та Mint Digital

Останній день фестивалю закрили дансько-польський  гурт Off-Quartet та литовські Mint Digital.   Off-Quartet, у складі гітари, труби, контрабасу і ударних, виконували контемпорарі з унікальною на цьому фестивалі джазовою гітарою і просто фантастичними барабанними соло. Гурт творив невимушену, легку атмосферу. Ведуча Марта Більська перед виходом хлопців на сцену навела довідку про те, що у Данії люди найчастіше, з-поміж мешканців інших країн відповідають, що вони щасливі. І справді серед усіх учасників фестивалю квартет двох датчан і поляків виглядав винятково позитивним. Цікавим моментом у них є використання гітари переважно як солюючого, а не гармонічного інструменту, що веде рівноправний діалог із трубою.

На завершення виступили гості  з Литви Mint Digital, які привезли із собою  не тільки експериментальну суміш поп-музики, джазу та електроніки, а й віджея, який супроводжував увесь виступ візуалізацією – попри професійність  і титулованість, відеоряд не особливо вражав, якщо бути чесним. Віджей загравав з комп’ютерною естетикою ранніх 90-х, але не завжди попадав у резонанс з музикою, та й переходи між сюжетами в нього були надто вже грубими. Зате це була єдина група на фестивалі, яка намагалася розважити публіку візуальним шоу. 

Mint digital у своїх експериментах зайшла так далеко від джазу, що дотичною до нього була лише манера виконання вокалістки Дайви Старінскай, музичним супроводом якій слугувало електро, щоправда в його ритмічне пульсування іноді втручався запаморочливий саксофон і флейта (Альвідас Мацеольскас). Дайва успішно (про що свідчать численні нагороди) працює у багатьох стилях , в цьому переліку числиться навіть хіп-хоп. Співачка є тим винятком, коли у білій дівчині співає чорношкіра діва. Невідповідність зовнішності і вокальних даних – комбінація, яка рідко зустрічається в музиці, але яка припадає до вподоби слухачу.

 
Як підсумок слід сказати, що цей  фестиваль видався цікавішим, ніж  попередній по кількості представлених  навколоджазових експериментів. Кілька мейнстрімових проектів приємно  розбавляли інтелектуально насичений фестиваль легкими звуками, однак все ж не визначали його загального тренду. Схоже, до речі, що “Jazz Bez” врешті виховав львівського слухача, щоби він став досить вибагливим і відкритим до нового. Більшість об’єктивно хороших проектів викликали належну відповідь і увагу, і тільки з фрі-джазових виступів народ продовжував виходити (не всі усвідомлюють, що саме будуть слухати) – і то в меншій кількості, ніж минулого року.  

Що ж, “Дзиґа” взяла на себе освітню роль і достойно її витримує.  

Джерело: Дзиґа, Efendy+Роксолана Савчин

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *